У нас з дівчатами часто були такі посиденьки, де ми могли обговорити кавалерів, тепер уже чоловіків, а ще потеревенити про все на світі. Також ми часто могли перемивати кістки знайомим. Я знаю що так не можна, що це не правильно, але ж так хочеться іноді, аж кортить.
Та і що, ми поговорили і забули, нікому ж від цього не гірше. Мене також обговорюють, я що не знаю. А тут нещодавно Леся ,моя давня подруга прийшла зі своєю знайомою, бо вони разом каву пили а томі ще якісь справи спільні були. От вона якось незамітно влилася в наш колектив. Ні, те що ми не святі то ясно, але ж і совість треба мати, виявилося що у нас багато спільних знайомих з цією дівчиною.
Вона кожного разу якось ненав’язливо підкидала ідеї для розмови, давала плітки, які ми по дурості ковтали як пряники. А ще у нас була одна і та ж начальниця. Керівник з неї так собі, зате людина добра, завжди допоможе, підкаже як бути важкій ситуації, виручала не раз. Ось ми про це і заговорили з подачі нової подруги.
Наступного дня, прийшовши на роботу помітили, що до нашої компанії дівчат Любов Сергіївна якось зверхньо поводиться. А потім після обіду позвала нас всіх в кабінет і включила запис розмови де ми говорили про те, що їй би чоловіка хорошого знайти і все таке інше.
По суті, нічого поганого ми не казали, але подати тему для розмови і потім записати це на телефон, показати директору – верх цинізму. Любов лишила нас без премії, тепер не відпускає раніше, а ще майже не розмовляє з нами. Якби я могла, я б тій курці коси повисмикувала, але вона за те що так вислужилася то випросила щоб її до столиці перевели. А ми тепер з дівчатами не збираємося так дружньо.