Ми з дружиною у шлюбі вже два роки та практично жодного разу не лаялися. Любимо ті самі речі, однаково проводимо дозвілля, будуємо кар’єри та мріємо про дітей. Але нещодавно в нас виник дуже серйозний камінь спотикання.
Річ у тому, що дружина вже багато років хотіла схуднути. У ранній молодості вона була дуже струнка, але за останні роки набрала зайві кілограми. Як на мене, вона має чудовий вигляд, і худнути їй було зовсім не потрібно. Але для неї самої колись це стало нав’язливою ідеєю.
Що вона тільки не пробувала! І різні дієти, і походи в спортзал, і навіть всякі екзотичні масажі. Але неодмінно рано чи пізно знову починала багато їсти. Щоправда, дружина ніколи не зривалася через все це на мені. Я лише завжди підтримував її та спостерігав збоку.
Якось хтось на роботі порадив їй сходити до психолога. Чи бачите, перш ніж упорядковувати тіло, потрібно почати з голови. Начебто всі проблеми із зайвою вагою безпосередньо пов’язані з якимись комплексами, які важливо опрацювати з професіоналом.
Я відреагував на її ідею спокійно. Після першого сеансу вона повернулася додому окрилена, наче психолог дав їй якусь секретну пігулку. Але деталей сеансу вона мені не розкривала. Говорила, що це також частина терапії.
Наступного вечора я прийшов додому та обомлів від того, що побачив. Річ у тому, що поїсти я завжди любив, а моя дружина чудово готувала. Я її не змушував, вона любила це робити. Та і якщо бути чесним, у моїй картині світу це нормально, що на кухні панує дружина.
Ми добре заробляли, могли собі дозволити й в ресторани ходити, але вечеряти домашньою їжею було для нас своєрідною традицією.
І ось я повертаюся з роботи та бачу на тарілці таке: броколі, огірки, помідори, спаржу та якесь варене м’ясо, яке на вигляд нагадувало гумовий черевик! То справді був наш стіл? Який завжди ломився від смачної, ситної та різноманітної їжі!
Навіть коли дружина сиділа на своїх дієтах, вона або зменшувала собі порції або утримувалася від вечері. У крайньому разі – готувала собі щось окремо. Мені ж, як чоловікові, завжди було важливо харчуватися повноцінно.
Побачивши на столі всю цю картину, я поцікавився, що сталося і де нормальна вечеря. Відповідь дружини мене здивувала:
– Любий, тепер у нас нове життя! Я зрозуміла нарешті, чому в мене нічого не виходить. Тому що я не відчуваю підтримки з твого боку, ми не маємо солідарності в питаннях харчування. А якщо ми їстимемо однаково, то я дуже швидко скину ці неприємні кілограми, – посміхаючись, доповіла моя дружина.
– Це тобі твій психолог локшини на вуха навішав, так? – роздратовано промовив я.
Того вечора ми дуже довго лаялися. Я був шокований тим, що дружина навіть і не думала зі мною порадитися! Вона елементарно не поцікавилася, а чи не проти я дотримуватися такого режиму харчування.
Я завжди підтримував її у всіх починаннях. Хоч і не бачив сенсу у її схудненні, але постійно казав, що все в неї вийде. Ну, раз їй це було важливо! Але я тут до чого? З якого дива я повинен їсти траву, якщо худне вона?
Вона розплакалася, заявила, що мені це нічого не варте, а для неї означатиме дуже багато. Але я принципово не розумів, з якого дива я повинен змінювати своє життя заради цього всього.
Гаразд би ще вона просто поставила умову, що більше не готуватиме шкідливу, на її думку, їжу, і ми тепер маємо харчуватися у закладах, де кожен зможе їсти що хоче. Так ні, вона за мене вирішила, що мені їсти, а що ні!
Як я зрозумів, психолог настільки промив їй мізки, що навіть після нашого скандалу вона не пішла на поступки. Але і я не пішов. Зараз я перекушую в їдальні на роботі чи ресторанах. Часто до мене приєднуються мої колеги чи друзі, чи то обід, чи вечеря. Де харчується моя дружина, я не знаю, ми це не обговорюємо. Зате худнути вона начебто почала.
Вдома я на цьому ґрунті став рідше з’являтися. Та й усі наші сімейні традиції зникли. Не знаю, до чого це призведе, але я вкрай стурбований нашим спільним майбутнім. Хоч і причина начебто дріб’язкова.
