Ми із сестрою не спілкувалися останні 10 років. Не бачились і навіть зі святами одна одну не вітали. Але днями вона з’явилася в мене на порозі і без передмов почала свою розповідь.
Виявляється, хтось розповів їй, що зараз ми непогано живемо. Тому вона вирішила попросити в мене грошей. Каже, мовляв, ми близькі люди, а більше просити нема в кого.
Якби вона прийшла до мене з таким проханням 10 років тому, я точно відмовила б. Але зараз розумію, що життя не чорно-біле. Будь-яке може статися, не можна рубати з плеча. Тому я й не знаю, як мені вчинити. Мабуть, треба розпочати цю історію спочатку і розповісти, що сталося.
Ми з Інною рідні сестри. Мама виростила нас сама. І, варто сказати, з дитинства ми були дуже дружні. Намагалися допомагати мамі, рано почали працювати. Коли мені було 22, я вийшла заміж. Ми з чоловіком переїхали до іншого міста і почали жити окремо. А Інна залишилася з матір’ю. Вона теж вийшла заміж. Так вони почали жити разом.
Весь цей час я мами вже нічого не просила. Намагалася допомагати всім, чим могла. Коли мама злягла, я постійно приїжджала, привозила продукти та залишала гроші. Я тоді працювала на двох роботах і ростила дитину. Приїжджати виходило не так часто, але я допомагала їм регулярно.
Коли матері не стало, виявилося, що вона переписала все майно на сестру. Мені не залишилося жодної копійки. Сестра сказала, що це справедливо, адже вона була біля матері до останнього. І ніхто не брав до уваги, що все лікування оплачувалося з моєї кишені.
Мене дуже підкосила зрада сестри. Але тоді мене підтримав чоловік. Сказав, щоб я залишила все як є і відпустила цю ситуацію. Я так і зробила, але спілкуватися із сестрою більше не хотілося.
І ось через 10 років вона з’являється у мене на порозі і просить допомоги. Вона просить позичити їй 5000 доларів. Батьки її зятя сказали, що куплять молодим помешкання. Але лише за умови, що вона також внесе свою частину. А грошей вона не має. Тому вона вирішила попросити мене. Чесно сказати, її прохання спочатку сильно мене розлютило.
З одного боку, я можу допомогти. Але з іншого – вона вчинила зі мною нечесно. Дім матері вона продала, щоб купити квартиру своєму старшому синові. А тепер ще просить у мене грошей на другу квартиру.
Чоловік каже, що підтримає будь-яке моє рішення. І я думаю, можливо, настав час забути старі образи і дати гроші. Адже ми ж справді рідні та близькі люди. Мама завжди вчила нас допомагати одна одній. Як мені бути?
