Дівчина з сусіднього будинкf, Анька, довго не могла підшукати собі пару. Висока і повна, незграбна, вона викликала у однолітків протилежної статі тільки сміх. Я проходячи повз (будучи набагато молодше) дивилася на неї з жалем.
Батьки її люди забезпечені і одягали її більш ніж гідно. Але на товстій Анькі речі виглядали м’яко кажучи ніяк.
На один сезон їй купували по три, чотири пальто, шуби. Але це теж не допомагало.
У дев’яності роки в моді були стрункі дівчата. І на таких як вона ніхто не зазіхав.
Навчалася Анька мало того, що добре, так ще й мала предків при грошах. Тому в хімічний вуз поступила без жодних зусиль.
Але і в іншому місті, Анька з великими формами не викликала інтерес у протилежної статі. Провчившись п’ять років, вона як і раніше була вся в пошуках.
Всі подруги повискакували заміж, понароджували дітей. А вона одна.
Якось у лікарні, де працювала її мама почав працювати сільський хлопчина, на рік-два старший.
Роман зацікавив її. Вона познайомила його з донькою. Через місяць вони одружилися. Простому, скромному Ромі Анюта припала більш, ніж до душі і її форми не збентежили.
І разом вони виглядають добре. (Сама бачила)
— Та що ж ти за негідниця така! — заголосила Раїса Миколаївна, розмахуючи мокрою ганчіркою.…
— Олю, привіт! Не відволікаю? Слухай, тут така справа… до мене зараз начальник під’їде, Віктор…
Михайло вклав дітей спати і вирішив трохи подивитись телевізор, перш ніж теж вирушить до сну.…
Кілька років тому свекор одного разу не прокинувся. Тамара Петрівна того ж дня, ще до…
Анна застигла з чашкою кави в руках, немов хтось вилив на неї відро крижаної води.…
— Та пішов ти, Євгене! — Галина жбурнула мокру ганчірку в раковину так, що бризки…