Жінка стояла в черзі у супермаркеті одразу за дідусем з неслухняним онуком. Руки хлопчика були сповнені цукерок та інших солодощів. Але він продовжував кричати і крутитися.
«Спокійно, Женю, залишилося зовсім недовго… Гарний хлопчик».
Через якийсь час дитина знову почала вередувати, а дідусь спокійно сказав:
«Все добре, Женю. Ще кілька хвилин, і ми поїдемо додому. Потерпи, хлопче».
На касі маленькому демону спало на думку викинути всі товари з візка. Дідусь знову сказав спокійним тоном:
«Жень, Жень, розслабся, приятелю, не переймайся. Ще п’ять хвилин і ми будемо вдома. Заспокойся будь-ласка».
Жінку це дуже вразило. Коли вона вийшла на вулицю, одразу підійшла до дідуся з онуком, які сідали в машину, і сказала:
— Це, звичайно, не моя справа, але ви поводилися там просто казково витримано! Ви залишалися стриманим і спокійно розмовляли з хлопчиком навіть після того, як він так жахливо поводився! Женя, тобі дуже пощастило з дідусем!
— Дякую, — відповів дідусь. — Але Женя це я. А цього маленького засранця звуть Максим.
Марина не змогла відкрити двері своїм ключем. Прокрутила його знову, натиснула плечем на двері, відступила.…
Ліда вийшла вдруге заміж у тридцять два. На той час вона вже три роки була…
Я знала, що будинок стоїть порожнім, сусіди писали. Але коли штовхнули двері та зробили крок…
- Ти що… думала, я не впізнаю? - Іван вихором залетів на кухню і жбурнув…
— Ти що, оглухла?! Я кажу — весілля! У нас вдома! Через місяць! — Андрій…
— Ну все, завтра їдемо! — Кирило зайшов у квартиру з таким виглядом, ніби щойно…