На ліки у свекрів грошей немає, сплатити рахунки за квартиру, грошей немає, зате на студію для доньки є! Дивно якось! Ви не знаходите

Весілля сестри чоловіка стало шоком для нього. Свекор інвалід, йому скоро шістдесят, він уже років із десять не працює.

Свекруха працює кухарем, важко назвати їх багатими. Мій чоловік років сім їм допомагав, гроші давав майже щомісяця, батькові лікарів сплачував, матір возив за продуктами, покупки сплачував.

І тут весілля! З подарунком у вигляді квартири! Нехай студія, але все ж таки. Горді свекри, щаслива невістка, здивований чоловік!

Рахувати він вміє. Якраз за ці сім років майже мільйон гривень мамі та татові дав. За таку вартість саме студію можна було придбати! Бідолашні батьки, так?

Запитувати чоловік не став. Отримав зарплатню за два тижні після весілля сестри, батькам жодної копійки не відправив. Все до хати приніс.

Є різниця між сумами триста і двісті п’ятдесят тисяч? Є! Деякі люди місяць працюють, щоб отримати таку суму. Раніше суми були скромнішими, але все ж таки.

Це зараз у чоловіка гарна зарплатня, але так не завжди було. Був час, коли він по сімдесят тисяч на місяць заробляв, двадцять батькам віддавав.

Дзвінки почалися вже за кілька днів. Треба це купити, то сплатити, сину, де грошики? Чоловік відповів, що грошей більше не буде. Якщо люди мають можливість дарувати житло, то вони явно не потребують допомоги.

Свекруха почала викручуватися:
– Можливість випала, купили недорого, потішився б за сестру. Викупи хоча б ліки. Не хочеш грошей давати, квитанції оплати, зараз цифри відправлю.

– Нічим не можу допомогти, – відрізав чоловік.
І він правий! Нехай ті, кому квартири дарують, розщедрюються.

Сестра в заздрощах брата звинуватила:
– Чому ти мені заздриш, батьки власними руками на квартиру заробили, і взагалі, у тебе ж є житло, так якого дідька нюні розпустив, чому батьків кидаєш?

– А ти сама купила ліки для тата, ти ж, ніби, теж повинна дбати про батьків.
– Я дівчинка, на весілля витратилася, у борги влізла, мені б хто допоміг!

Клянуся, жодного слова чоловікові не говорила. І раніше, коли він батькам допомагав, і після його рішення не допомагати.

Нічого не зробила, щоб гроші у сім’ї залишалися. Чоловік все сам. Сам побачив, сам зрозумів, сам вирішив. Я взагалі жодним боком. Хоча питання були!

Чому батьки на весілля сина дарували комплект постільної білизни, а на весілля дочки купили студію? Чи знають вони, що таке справедливість?

Сестра вийшла заміж восени. З того часу чоловік не дав батькам жодної копійки. Усі на нього ображені! Вважають, що я підсуєтилася. А що я?

Я взагалі мовчала, та й мовчу. Чоловік правий, це сто відсотків! Якби не його допомога, то дідька лисого його батьки студіями розкидалися б!

Якщо такі багаті, то яка їм допомога? На ліки грошей немає, сплатити рахунки за квартиру грошей немає, зате на студію є! Дивно якось! Ви не знаходите?