Олексій був власником невеликого бізнесу, і мав цілком пристойний автомобіль, який купив кілька років тому.
Чоловік був щасливий, бо через тиждень мало відбутися його весілля з коханою дівчиною Катериною.
Вони готували свято з особливою ретельністю, планували кожну деталь, щоб цей день запам’ятався назавжди не лише їм, а й гостям, яких вони назвали удосталь.
За два дні до знаменної події на орендовану квартиру до майбутніх молодят завітала свекруха.
Марина Миколаївна, роздягнувшись у передпокої, пройшла на кухню, де чаювали син із невісткою, і суворо промовила:
– Катерино, залиш нас, будь ласка, наодинці.
Дівчина перезирнулася з майбутнім чоловіком і, побачивши його стверджувальний кивок, разом з кухлем пішла геть.
Як тільки двері на кухню зачинилися, Марина Миколаївна сіла навпроти сина і вимовила:
– Я розумію, що ти окрилений, але, дякувати Богу, у мене холодний розум, на відміну від тебе, тому я хочу, щоб ти зробив дарчу на машину на мене!
– Навіщо? – закашлявся чоловік, похлинувшись чаєм.
– Катя через пару днів стане твоєю дружиною, у разі чого захоче поділу майна. Не хочу, щоб їй пішло все, що ти сам заробив! – діловито пояснила Марина Миколаївна.
На подив матері, Олексій не став із нею сперечатися. Він вирішив переписати свій автомобіль на її ім’я.
Каті чоловік про це вирішив нічого не казати. Коли Марина Миколаївна пішла, вони почали збиратися у магазин. Олексій попросив дівчину викликати таксі.
– Машина зламалася? – Запитала здивовано Катерина.
– Ні, я її подарував мамі, – розвів руками чоловік. – Вирішив, що так буде краще. Я ж маю право розпоряджатися своїм майном, поки ми не одружені?
– Ну так, – знизала плечима дівчина, відчувши незручність, і більше не стала ставити йому запитань на цю тему.
Настав довгоочікуваний день весілля. Після РАЦСу гості зібралися у затишному ресторані, прикрашеному квітами та повітряними кулями.
Ведучий оголосив початок церемонії вручення подарунків. Першим слово взяла Марина Миколаївна.
Вона вийшла вперед і вимовила зворушливу промову, в якій висловила свою радість з приводу створення нової сім’ї, та бажання допомогти молодим розпочати спільне життя без матеріальних труднощів.
– Дорогі мої, – загадково промовила Марина Миколаївна, і витягла з кишені ключі від машини, – я вирішила подарувати вам машину! Вона вам зараз потрібна, як ніколи!
Гості скрикнули від подиву, посміхнулись, і почали голосно аплодувати щедрій матері.
Катя відчула легке здивування – адже це був той автомобіль, який Олексій переписав на свою матір двома днями раніше.
Після закінчення офіційної частини урочистості, Катя підійшла до Олексія і тихо запитала:
– Льоша, Марина Миколаївна подарувала нам твій автомобіль?
Було видно, що Олексій сильно зніяковів після цього питання, але намагався зберігати спокій.
– Так, це моя машина. Просто мати вирішила зробити нам такий подарунок. Вона хотіла, щоб ми мали щось своє, що залишиться в нашій родині.
– Нісенітниця якась, – Катя насупилась. – До чого взагалі всі ці кульбіти були?
Олексій спробував пояснити новоспеченій дружині свої мотиви, але вийшло це незграбно:
– Переписавши машину на маму, я сподівався захистити своє майно. А мама, мабуть, вирішила повернути мені цей подарунок, щоб ми могли скористатися ним разом.
Катя зітхнула, намагаючись зрозуміти логіку свого чоловіка. Вона знала, що Олексій завжди намагався дбати про близьких, але ця ситуація викликала у неї мішані почуття.
Увечері, коли гості роз’їхалися, молодята поїхали в готель, де заздалегідь забронювали номер. Як тільки вони залишилися одні в номері, Катя знову підняла розмову на тему автомобіля.
– Льоша, я почуваюся трохи обдуреною. Таке почуття, що ти мені не довіряєш…
Олексій занервував, він і сам не до кінця розумів, що сталося. Марина Миколаївна боялася, що його автомобіль, у разі розлучення з невісткою, доведеться ділити.
Однак на весілля вирішила сама його і подарувати. Все було нелогічно та дивно. Щоб прояснити ситуацію із машиною, Олексій набрав номер матері.
Жінка відповіла на дзвінок сина одразу. Почувши запитання, вона діловито відповіла:
– Що тут незрозумілого? Коли ти був власником машини, Катя могла претендувати на неї при розлученні, а тут я її подарувала тобі. На подарунки вона не має жодного права!
Невістка, яка стояла поруч із чоловіком, чула кожне слово передбачливої свекрухи, яка в юридичних тонкощах розбиралася, як кішка в собачому кормі.
– Даремно тільки старалися, – не стрималася Катерина. – Майно до шлюбу належить лише його власнику. І дякую за те, що ще до весілля встигли нас “розлучити”…
– Ой, Катюша, не ображайся, але якщо я не подумаю про сина, хто тоді про нього подумає? – нервово захихотіла Марина Миколаївна.
– До того ж ви нічого не втратили. Машина знову повернулася до вас, щоправда, дещо в іншому статусі.
Свекруха, попри слова невістки, все одно була впевнена в тому, що якби не її афера, та мала повне право на розділ автомобіля при розлученні.
Після цього інциденту Катерина причаїла образу на матір чоловіка, від якої можна було очікувати чого завгодно.
Коли подружжя вирішило взяти в іпотеку квартиру, Марина Миколаївна спробувала втрутитися.
Однак цього разу Олексій не дозволив матері цього зробити. Він грубо обсмикнув жінку, і попросив більше не лізти до нього з жодними схемами.
На кілька тижнів Марина Миколаївна причаїла образу, але потім таки змирилася з рішенням сина.
Зрідка жінка перевіряла Олексія на міцність, і намагалася втручатися у їхнє життя.
Однак чоловік ясно дав матері зрозуміти, що він не просить у неї жодних порад, і не має наміру користуватися її пропозиціями.
Катерина всі ці махінації зрозуміла по своєму! Мати вирішила схитрувати, і щоб не затрачатися на подарунок, і не зануритися перед гостями в багнюку, вона вирішила прокрутити цю аферу з автівкою.
А що – і подарунок царський піднесла, і грошей в гаманці не зменшилося! Виявляється, і так можна було! Прикро, що чоловік повівся!
Але Катерина все одно була вдячна йому, бо він убезпечив її від підступів свекрухи, і своїм життям вони будуть керувати самостійно. А ви що скажете про вчинок матері?
