На вулиці була весна, Аня так хотіла щось змінити, чому так буває? Їй 26, а відчуття таке, що давно вже всі 70? Хіба буває так у людей?

На вулиці стояла весна, Ані так хотілося чогось такого, як це часто буває в дівчат, такого незвичайного, свіжого. Вона втомилася від життя, а їй всього 26. Подруги заздрять, бо в неї є чоловік, невеличка квартира, непогана робота де не треба гнути спину, крім того небеса обдарували Аню гарною і досить привабливою зовнішністю.

Сама ж Аня сприймала чомусь все як за потрібне. Наче й бачила всі свої переваги, і розуміла що вона красива, успішна, розумна, але не користувалася цим на повну.

Сиділа в кафе, люди проходили повз, а для неї час наче зупинився. Безкінечні закохані парочки на лавках в парках, сім’ї з дітками, всі такі гарні, щасливі, чи може просто роблять вигляд що щасливі.

Її набрав чоловік, спитав як справи і чи заплатила за комуналку, щось там ще зв’язане з побутом, але їй в самій на мить здалося що вона його не чує, він говорить десь на фоні, на задньому плані. А у неї думки про своє.

Закінчили говорити, Аня ще крутила в руках телефон, наче вагалася щось зробити. Їй принесли здачу від замовлення. Декілька купюр невеликого номіналу Аня лишила, взяла тільки монетку, підкинула її, про щось хвилину подумала і набрала номер. З 2 гудка абонент підняв слухавку, вона привіталася і сказала адресу де буде чекати, чоловік в телефоні років 35 зраділи голосом подякував за дзвінок і віключився. Чоловікові попутно написала щоб збирав речі. Він був непоганий, але якийсь не такий, не її, чи що?

Викликала таксі, їхала всю дорогу мовчки, хоча відмітила, що молодий і привабливий таксист звернув на неї увагу і намагався розговорити. Але в нього всеодно б не вийшло, їй чомусь на все сьогодні було всерівно.

Чоловік за цей час набирав її кілька десятків разів, Аня, як здалося таксисту, навіть оком не моргнула, просто скидала виклик. Приїхала на призначене місце, її зустріли. Він молодий, хоч і старше Анни, до чортків красивий і харизматичний.

Аня відмахнулася і вирвала руку. -Обручку знов натягнув, помирилися значить? – Аню, золотко, це ж заради дітей, сама ж знаєш. -Та іди ти, заради дітей. Аня забрала каву, яка була в руках цього чоловіка, демонстративно випила і віддала назад стаканчик. -Удачі, дітям привіт…

You cannot copy content of this page