Наш син не виправдав надії чоловіка, тож той вирішив його “виховувати” дуже своєрідним способом. Чоловік вирішив вигнати сина з дому.
А весь “гріх” нашого сина полягає в тому, що він вступив вчитися не туди, куди дуже хотів його відправити чоловік, а туди, куди захотілося йому самому.
Взагалі, я давно зауважила, що чоловік намагається за рахунок сина компенсувати якісь свої невдачі. Чоловік хотів грати у хокей, але його батьки відмовилися купувати форму – наш син був записаний на хокей відразу ж, як став підходити за віком.
Чоловік у дитинстві хотів велосипед, але йому його не купували? Нашому синові було куплено велосипед, який йому був зовсім не потрібен.
І так у всьому. Чоловік колись чогось хотів, але не вийшло, тепер ось син має всі татові мрії втілити в життя. Хоча син має зовсім інший характер.
Для тата син займався хокеєм, а для себе ходив у музичну школу. Для тата брав участь в олімпіадах з математики, а для себе писав вірші та вчителька була у захваті від його творів.
– Я для нього найкращого бажаю, – заявляв чоловік.
Він вважав, що син замалий й ще не знає, чого він насправді хоче і що йому потрібно. А коли я чоловікові натякнула, що він поводиться анітрохи не краще за своїх батьків, які теж керувалися своїми думками, а не його бажаннями, чоловік влаштував скандал.
З батьками в нього дуже натягнуті стосунки саме через те, що вони все життя ігнорували синові бажання. Тепер чоловік займається тим самим, але впритул цього не бачить.
Коли син перейшов до одинадцятого класу, чоловік заявив, що син вступатиме на інженера конструктора, куди він сам колись не зміг вступити.
Син сперечатися не став, але мені по секрету сказав, що не хоче, у нього не лежить душа до будівництва. Так, у нього п’ятірки з алгебри, геометрії, фізики тощо, але вони йому не цікаві.
Я йому пообіцяла, що не буду тиснути на нього, нехай вступає туди, куди вважатиме за потрібне. Чоловік це якось переживе, я думаю.
На тому й вирішили. Син продовжував навчатися, приносити додому п’ятірки, але я знаю, що він готувався до вступу на іноземні мови. Чоловікові я про це не говорила, щоб він не тріпав нікому нерви.
Син закінчив школу, поїхав вступати, чоловік з нетерпінням чекав на результати. Син вступив, про що й сказав нам. Але вступив туди, куди хотів сам.
Чоловік про це дізнався і просто вийшов із себе. Він вважав, що його обдурили, на нього начхали, його образили та зрадили. Він же хотів, щоб син навчався на інженера.
– Я не хочу бачити його у моєму домі! – кричав чоловік, коли син повернувся і все розповів.
Тут вже я стала дибки. По-перше, це і мій будинок теж, ми разом купували цю квартиру. По-друге, чоловік загрався зі своєю впертістю.
Я знову почала тикати його носом у те, що він поводиться так само як і його батьки. Він із сином посварився через те, що той самостійно обрав університет, а з ним свекри посварилися, бо чоловік обрав мене за дружину, їх не запитавши.
Мій син житиме в нашому домі стільки, скільки потрібно. А якщо чоловіка щось не влаштовує, він може їхати до своїх батьків, скаржитися їм на свавілля дитини. Думаю, вони знайдуть, що сказати.
