Через карантин у нас з чоловіком почалися серйозні проблеми у відносинах. Він втратив роботу і весь час перебуває вдома, я працюю онлайн два рази в тиждень, у нас дочка, їй 4 роки. Чоловік завжди був страшним чистьохою, але пандемія посилила його страхи. Весь цей час він миє продукти з магазинів з милом, стежить, до чого ми торкаємося, робить різкі зауваження, якщо ми миємо руки менше 30 секунд.
Його невдоволення зростає разом з графіками від ВООЗ, але до цього додалося емоційне насильство наді мною. Він заявляє, що я «найбрудніша жінка, яку я знаю», «розумово відстала», «він не заслуговує жити з такою людиною, якій байдуже його здоров’я».
При цьому вранці він може бути ніжним і говорити про любов, а вже в обід, якщо щось «не по протоколу», починає ображати. А до весілля я була «кращим досвідом його життя». 4 місяці в ізоляції я підігравала йому, потім не витримала і сказала, що більше так не можу. Пішла з донькою жити до подруги. Він не вибачається, в листуванні говоримо лише про дочку. Я люблю чоловіка, але не знаю, як повернути довіру і гармонію в сім’ю. Особливо в ситуації, коли друга хвиля вірусу може знову привести до ізоляції …
Вікторія, 36 років. Порада від психолога.
Вікторія, звичайно, неприємно чути грубі слова від чоловіка. Коли сім’я незвично довго замкнена на невеликій території, напруга зростає. Ви намагалися існувати в умовах, що змінилися. Пробували розібратися, після яких ваших слів і дій він переставав бути ніжним і починав ображати? Можливо, ви бачили ситуацію з одного боку, а чоловік переживав її по-іншому?
Вікторія, ви пишете, що чоловік завжди був «чепуруном». Підвищена вимогливість до чистоти може мати безліч причин: суворе виховання в дитинстві, невротичний стан або інший розлад. Виходимо з того, що ви прийняли цю особливість, але не намагалися зрозуміти її причину. Під час пандемії його стан загострився, він злякався. Одна проблема наклалася на іншу, але він намагався піклуватися про сім’ю.
Коли почалася пандемія, чоловік втратив роботу. Як він це переживав? Як висловлював своє занепокоєння? Наскільки дорожив своєю роботою? Звичайно, всім було важко, але як ви підтримали його? Пандемія, дійсно, стала перевіркою на любов. Кожен по-своєму переживав тривожні події, реакція залежала і від минулого досвіду, і від стану здоров’я.
Як би ви не ставилися до новин з телевізора, але поруч є інша людина, яка може зруйнуватися від стресу. Наскільки ваш чоловік морально сильний? Хто кого підтримував?
Ви пишете, що 4 місяці «підігравали» його страхам, що це означає, в чому це виражалося? Ви знаєте про його стан? Можливо, він був у відчаї, відчував себе самотнім, бачив, що дружина звертає увагу тільки на те, як він себе веде, але не хотіла розібратися – чому. Дійсно, для вашої родини пандемія стала випробуванням на глибину відносин, на розуміння, що таке любов і увага, співчуття і турбота одне про одного.
Ви пишете, що любите чоловіка, хочете повернути довіру. Його довіру до вас або своє ставлення до нього? Він зможе довірити вам своє життя? Або ви йому не довіряєте? Може бути, на його думку, ви його підвели? На ваше судження, він поводився неприпустимо. Ви обидва не змогли поговорити про свої переживання. Відхід з сім’ї не вирішить проблему.
Допомогти може тільки співчуття і повагу. Пора розібратися, що вас пов’язувало, які ви обидва – справжні. Це вимагає спільної роботи, розмов і розуміння. Можна почати заново створювати відносини, переглядаючи помилки, збагачуючись досвідом усвідомлення. З двох сторін відбулися перегини, недомовленості і помилки. Необхідно проаналізувати їх і взяти на озброєння досвід виживання в кризовій ситуації.
