Якось у нас з подругою виникла геніальна ідея подивитися скільки ж ми витрачаємо на тиждень засобів і продуктів. Звісно порахувати було складно, навіть приблизно, тому очікували підходящого моменту, адже вдома завжди залишалися запаси з минулих місяців.
Вдома я розказала цю ідею чоловіку і він підтримав, сказав, що так буде простіше зрозуміти на чому економити, а мені просто було цікаво.
А через кілька днів мені подзвонила свекруха в спитала чи дійсно ми таке задумали і як будемо втілювати в життя свою ідею. Я здивувалася дуже сильно, спитала сьому та цікавиться.
А вона як на духу виклала мені. Я, каже, на 2 місяці їду на дачу, а Віка (сестра мого чоловіка 18 років) лишається вдома сама. Тому я хочу навчити її економити. Навіть зраділа цій ідеї, тому що Віка дійсно міри ні в чому не знає.
У нас був попереду запланований переїзд, тому доцільнішого моменту було годі шукати. Я використала всі продукти, навіть до останньої краплі олії та солі. А свекруха все що можна було забрала на дачу, їй не купляти ж там пачками, адже на 2 місяці вистачить тих залишків, які вона забере з дому.
Віка жила в свекрухи з своїм чоловіком, ми жили втрьох, але синочок тільки починав харчуватися твердою їжею, тому на ньогоб багатопродуктів би всеодно не пішло.
Рахували проживання на місяць на 2 людей. Сюди мали входити всі витрати на їжу, хімію побутову, і речі першої необхідності. Обов’язковою умовою було те, що не можна було на касі нічого викладати чи докуповувати. Для мене це був цікавий квест, для Віки трата часу, адже її і за хлібом до магазину не пошлеш, щось наплутає.
Ми вибрали день і пішли з нею в магазин. Ходили окремо, я склала собі список, щоб нічого не забути. Бюджет 3 тисячі гривень на місяць. Я брала все по списку, м’ясо, яке можна було обробити чи відразу заморозити, фрукти та овочі які не зіпсуються відразу, крупи, макарони, кава, чай, цукор, печиво і цукерки в коробках, щоб не засихали.
Також в цю суму влізла щоб купити миючі засоби і пральний порошок, якраз на місяць. Вистачило і на кілька бляшанок пива і вина, на пару пачок солодощів, ще взяла молочку з хорошими строками. В мене завжди була правило в першу чергу використовувати те що може зіпсуватися.
На касі я побачила що купила Віка і була в шоці, повна корзина алкоголю, якісь фрукти цікаві, салат, кілька готових страв із місцевої кухні. Ні чаю, ні цукру, ні бодай хліба чи куска мила.
Якби мені не хотілося їй допомогти, я промовчала, бо обіцяла. По приїзду додому я все розпакувала, дещо відразу заморозила. Пройшло кілька днів і дзвонить мені свекруха, каже, вона думала це жарт. Діма, її чоловік сказав що місяць в мами поживе, поки жінка розуму не навчиться.
Вона, вибачте на слові навіть паперу туалетного не купила. Свекруха була ображена і задоволена одночасно. Своє слово стримала і донці ні копійки більше не дала, і Діму просила щоб тільки на дорогу і на саме необхідне.
Нам продуктів вистачило з головою, дещо докупили для сина але то дріб’язок. Ну не стала б я дитину вже зіпсованими бананами годувати. Діма повернуся, і через якийсь час вони пішли на зйомну квартиру, доречі Віка виправилася і тепер старанно планує свої витрати.
