Майбутня свекруха ще молода, їй лише сорок шість років. Нещодавно вона розлучилася з другим чоловіком, який не є батьком мого нареченого Віті. Не знаю, що в них трапилося, але вони не разом.
Ольга про розлучення повідомила Вітю, а він сказав мені. Я ніяк не відреагувала, не моя це справа, люди дорослі, якщо розійшлися, значить так треба.
Ольга, моя майбутня свекруха, живе у квартирі Віті. Квартира залишилася йому у спадок від його батька, батьки не були одружені.
Після армії Вітя пішов вчитися, влаштувався на роботу, винаймав кімнату з другом, бо за його відсутності Ольга вийшла заміж, і почала жити з чоловіком у тій самій квартирі.
Ми з Віктором познайомилися два роки тому. Спочатку багато спілкувалися інтернетом, переписувалися, розмовляли по відеозв’язку.
Потім ми почали зустрічатись особисто. Кілька місяців тому Вітя винайняв квартиру і запросив мене жити до нього.
Три тижні тому я офіційно стала нареченою. Вітя зробив мені пропозицію руки та серця, з каблучкою, як належить. Я відповіла згодою!
Нині, така ситуація. Ми посварилися з господаркою квартири, оскільки вона дістала з перевірками. Можна сказати, вона нас вигнала.
Ще й заставу повертати не хотіла, але в неї нічого не вийшло. Вітя, коли укладав угоду, всі косяки у квартирі зняв на відео. Так, що за бачок унітаза, що облупився, і балконну ручку, що заїдає, вона з нас нічого не отримала.
Ми почали шукати нову квартиру. У нас залишався ще оплачений тиждень, і ми думали, що спокійно знайдемо нове житло, але господар почав вечорами приводити людей на огляд. А там наші речі, побутова техніка, наші ноутбуки.
Вітя поговорив з мамою. Вона саме розлучилася, живе сама, а кімнат у квартирі дві, навіщо нам взагалі знімати, якщо є житло?
Ольга сказала, що їй байдуже, хай Вітя хоч із трьома дівчатами в’їде, вона до нього в особисте життя лізти не збирається.
Ми почали жити з Ольгою. І в перший же день вона причепилася до мене через домашній одяг. Я люблю гарний, та зручний домашній одяг: вільні милі футболки, топи, м’які штани на гумці, або бриджі. Щоб все було без плям, не засмальцьоване, день ходжу, і відправляю в прання.
Ольга ж удома носить те, що прийдеться. Старі джинси, якісь розтягнуті шорти, футболки та сорочки її колишнього чоловіка, усе брудне, подекуди подерте – дивитись гидко!
Ольга, побачивши мене у білій домашній футболці, запитала, чи не шкода мені затягувати вдома хорошу річ. Я їй пояснила, що ні, не шкода, вона для того й була куплена, щоби носити вдома.
– Навіщо витрачати гроші? Одяг для дому — трюк маркетологів, щоб розводити недолугих на гроші. Ось, дивися, і зручно, і забруднити не шкода, – вона потягла край своєї засмальцьованої футболки.
На недолугу я образилася, та почала доводити протилежне, але нічого в мене не вийшло. Останнє слово в суперечці залишилося за мною: я сказала, що не хочу ходити засмальцьованою по дому.
За кілька днів у Ольги з’явилася обновка. У плані, новий предмет домашнього гардероба. Сорочка Віті, яку я випрала, але не встигла попрасувати. Сорочку, до речі, я йому дарувала, дві тисячі за неї віддала.
Я прийшла з роботи, а Віті ще не було вдома. Зайшла на кухню, а там Ольга смажила котлети у його сорочці. У новій, добрій сорочці! Вона ще помила руки, й об сорочку витерла. Я обурилася!
– Чого ти горланиш, Вітя має багато сорочок, я одну взяла, від нього не убуде, — махнула на мене рукою Ольга. Зате я тепер не… Як ти сказала? Не замизкана!
Я їй повідомила, що купила цю сорочку Віті у подарунок, та попросила повернути її. Вона відмовилася, і нахабно зателефонувала Віті, та медовим голосом випросила його сорочку.
Поговорила, згоду отримала, й мені посміхнулася:
– Все! Ще є претензії?
Я пішла до кімнати, і відразу почала шукати квартиру. Коли Вітя повернувся додому з роботи, сказала йому, навряд чи ми з його мамою уживемося.
– Добре, давай будемо винаймати, якщо хочеш жити окремо, — підтримав мене Вітя.
Пошуки квартири відбуваються повільно. Ще Ольга всіляко Вітю обробляє, щоб він залишився.
– Яка орендована квартира, зараз складні часи, гроші берегти треба!
– Це що, я вам жити заважаю? – навіть сльозу пустила, – я завтра ж до своєї матері до приватної оселі переїду, щоб вам не заважати.
Вітя почав вагатися. Кілька разів натякав, що непогано було б нам у нього залишитися, мати переживає, гроші заощадимо, і так далі. Я все одно винайму квартиру, і потягну Вітю звідси!
Сорочку шкода! Ольга її всю вже забруднила! Носить щодня, жодного разу ще не прала. Гидко так! Звичайно, що від неї чоловік пішов, хто захоче вдома бачити таку нечепуру?
Я не згодна бачити таке кожного дня, мені неприємно! Та ще й з квартирою свистопляска ! Чому ми повинні щось винаймати, якщо вона Вітіна? Як мені бути в такій ситуації, підкажіть?
