Навіть не розумію, чого тепер хочу. Чи я ще хочу від неї дітей?

З дружиною живемо дружно: іноді посуд б’ємо, а іноді весь день із ліжка не вилазимо. Разом ми 8 років. Хочу завести дітей, але дружина уперлася, що без своєї квартири дітей не народжуватиме. Я її розумію: жити на орендованих квартирах, кочуючи з однієї в іншу, не дуже круто. Жити з батьками – навіть не обговорюю. Рік тому вирішили взяти кредит на квартиру. Напевно, це можна вважати відправною точкою.

Я фрилансер, працюю на себе з дому, тому коли потрібні гроші, просто беру більше замовлень. Але є й мінуси – мені іпотеку не дають. Довелося оформити на моїх батьків, а вони вже старенькі, через три роки їм на пенсію. І кредит відповідно на 3 роки дали.

Щоб тягнути іпотеку я завантажив себе роботою максимум: з ранку прокинувся, сів за роботу, попрацював до ночі, ліг і тут же заснув. Наступного ранку все повторюється. Без вихідних. І так уже понад пів року.

На дружину, природно, часу не залишається, про що вона мені постійно каже: ти перестав мені приділяти увагу. Я радий приділити їй увагу, але сил на це зовсім не залишається. Занадто багато було поставлено на карту і ці 3 роки доведеться попрацювати.

Кілька місяців тому звернув увагу, що дружина дивно поводиться: видаляє всі повідомлення, стала часто з подругами зустрічатися і ще багато чого іншого. Загалом, стандартний набір дружини, що зраджує. Я на цьому особливої ​​уваги не загострював, бо було банально ніколи.

Наразі вирішив вибратися на тиждень у відпустку, природно, із дружиною. А вона по півдня стирчить у телефоні з Wi-Fi замість того, щоб нарешті спілкуватися зі мною. Мені таке не подобається і я читаю її листування (вона вже нічого не видаляє).

Якщо коротко розповісти суть їх листування, то там докладно обговорюється, як вони з коханцем нудьгують один за одним, поки ми відпочиваємо на півдні і як вони знову спілкуватимуться, коли ми повернемося.

Я другий день у шоці. Розумію, як до цього прийшов, але не розумію, як тепер це виправити. Зовсім не розумію своїх почуттів. Навіть не розумію, чого тепер хочу. Чи я ще хочу від неї дітей? Чи повернеться все, якщо я почну приділяти їй більше часу та уваги, дарувати дорогі подарунки та давати гроші на шопінг? Чи можу я це прийняти і пробачити?

Єдине, що я знаю, напевно, з дружиною треба серйозно поговорити. Але не хочу приступати до активних дій, доки не знаючи чого я сам хочу отримати в результаті.