Не люблю алкоголь, але все одно випиваю

Не можу терпіти п’яні порожні розмови: хвастощі, осуд, гучні суперечки, агресію. Ненавиджу себе, коли намагаюся залити вином свої проблеми.

Стаю м’якою і доброю, починаю співпереживати, допомагати, піклуватися про тих, хто цього не заслуговує, стаю частиною одержимого веселощами натовпу п’яниць.

На ранок приходять жаль і відраза до всіх, хто мною скористався в своїх інтересах, і до себе. Усюди бруд, сморід від сигарет. Нудота переслідує ще місяць. Потім настає біла смуга порядного життя: лижі, басейн, прогулянки на природі, захоплюючі справи і, звичайно ж, улюблена робота. Друзів не залишилося все з тієї ж причини (алкоголізм). Дружити без випивки не виходило. І все по колу …

Наталя, 55 років. Порада від психолога.
У своєму листі ви не задали питання. Подумайте, чого ви хочете? Чим вам може допомогти психолог? Ви пишете про яскраві переходи від «бруду» до «порядного життя» і назад. Як часто трапляються такі епізоди? Раз в місяць? Ви так жили завжди, або це почалося не так давно? Це ваш стиль життя? Ви хочете його змінити? Якщо так, то що, на ваш погляд, заважає це зробити?

Ви говорите, що не подобаються п’яні. Постарайтеся проаналізувати, навіщо ви самі зриваєтеся і «пірнаєте» в цей кругообіг? Що змушує вас це робити? Якщо ви п’єте, значить, це для чогось вам треба. Ви заливаєте алкоголем проблеми? Які? Відповісте самі собі на ці питання.

Ви написали, що через алкоголізм не залишилося друзів. Якщо мова про алкоголізм, то це серйозне захворювання, яке потребує лікування. Чи зверталися ви до клінік, які пропонують лікування? Чи вмієте ви розмовляти по душам з тверезими людьми? І коли ви сама твереза?

Якщо ви хочете змінити своє життя, вирішите спочатку, яким воно має бути, і якою ви хочете себе бачити. Визначтеся, на чому хочете сконцентруватися і що хочете зрозуміти. Нехай у вас все вийде!