Не можу дочекатися відпустки

Я ще тільки збираюся у таку довгоочікувану відпустку, а вже нервуюся, бо знаю наперед, що не встигну як слід відпочити за такий короткий термін. Та й відпустка не так скоро, як хотілося б.

Я нещодавно поміняла роботу, мені тут все подобається, але відчуваю, що вже втомилася та хочу відпочити. Коли звільнилася з попередньої роботи (за незалежними від мене обставинами), то так і планувала, що трохи відпочину вдома, з’їздимо на море, а потім вже шукатиму нову роботу.

Але чоловік сказав, що знайомі пропонують непогану посаду, і я не повинна відмовлятися. Довелося погоджуватися, щоб уникнути конфлікту. Причиною такого поспіху з його боку, звісно, ​​були гроші.

У чоловіка зарплата маленька, а він давно мріє купити машину, хоч і в кредит. Але чому він вирішив, що я маю заробляти, а він все відкладати на його мрію?

Але за той короткий час, що я була без роботи, я трохи поміняла свій режим: лягала пізно, вставати рано теж не було потреби, а тепер на роботі просто засинаю, підбадьорюючи себе постійно кавою та чаєм.

І хоча я зараз нормально сплю, та й працюю не на знос, але все одно постійне почуття втоми та недосипання постійно зі мною. Дорогою на роботу я часто засинаю в транспорті, у вихідні теж намагаюся довше поспати.

Поскаржилася чоловікові, він відповів: “Просто ти розлінилася, сидячи вдома майже пів року, і добре, що робота від знайомих вчасно підвернулась, а то ти так звикла б нічого не робити, лише спати, що сама б і не шукала нічого”. Мені стало прикро від таких слів, і так себе шкода…

Ну, чому він мене не розуміє, навіть не намагається зрозуміти? Я й раніше не була такою енергійною, як чоловік. Завжди повертаючись з відпустки, помічала, що мені потрібний хоча б ще тиждень відпочинку, щоб налаштуватися на роботу. А тепер, як подумаю, що ще кілька місяців чекати на відпустку, так і руки опускаються зовсім.

 

You cannot copy content of this page