Я хочу вам розповісти про своє не взаємне кохання. В перше я його побачила в 7 класі. Він був моїм одноклассником. Я перевелася в його школу, через сімейні обставини, сиділа поруч з ним, так розподілила класна керівниця.
Це не любов з першого погляду. Це було поступово. Я стала йому симпатизувати, день від дня, все більше і більше.
Остаточно зрозуміла тільки тоді, коли вчителька попросила пересісти мене за іншу парту. Ех, ностальгія.
Пам’ятаю як я його приревнувала до інших дівчат, коли він звертав на них увагу і спілкувався. Але коли він повз проходив моє серце шалено билося.
Один раз було, що, я як завжди чекала свою маршрутку і він теж чекає. Мої ноги стали тремтіти. Я хотіла провалитися в землю. Але якщо я не побачу його то мені погано. Нескінченно нудьгувала.
Я так мріяла, я так хотіла щоб ми були разом. Але навіть заговорити з ним не змогла. І єдине що знаю про нього, це те що він лівша і добре малює і ходить на гурток з танців. Більше нічого.
Так я і не змогла зізнатися в своїх почуттях. Він був моїм першим коханням. Я завжди думала що він ніколи не може полюбити таку як я.
На даний момент мені вже 18 років. Але мені завжди цікаво що з ним стало, чим він займається. До речі він в 9 класі продовжив своє навчання в коледжі. Чи правильно я зробила? У вас були схожі ситуації.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…