Мені 34 роки. Шкідливих звичок не маю.
Живу у Харкові. Працюю. Одружений не був. Дітей немає. Заробляв роки 4 тому 20 тисяч, потім 30, потім у 2017 році пішов на збільшення на 50 тисяч, зараз звільняюся на 60. Це чистий прибуток.
І це без жодних мотивацій з боку жіночої статі. Просто мені завжди хотілося добудувати мій будинок, їздити на крутому авто, відвідати місця, де я не був. А іншої можливості, окрім як заробити ці гроші, я не маю.
Чому не був одружений? Не тому, що боюсь відповідальності, чи не нагулявся. Просто я до своїх 34 років вже відносно непогано знаюся на людях. І те, що я бачу, наприклад, у своїх друзів, це кошмар. Люди, на яких вони одружені, це просто перехожі, які готові розділити з ними успіх. Звідси ставлення до чоловіка, як інвестиції, як до вирішувача всіх проблем.
У багатьох чоловіків дружина цілком серйозно не розуміє, що можна працювати. Адже вона дівчинка. А що може робити дівчинка? Саморозвиватися, бути гарненькою, тим самим мотивуючи свого чоловіка, та й народжувати дітей. Чоловік за це має бути нескінченно їй вдячний.
Вибачте, а що буде, якщо трапиться з чоловіком халепа, наприклад, захворів він? Чим допоможе така муза? Сяде біля ліжечка і скаже: «милий, ну давай вже, видужувати, тобі ніколи хворіти, у нас закінчуються грошики». Мені ось особисто таке зовсім не потрібне.
І, до речі, приблизно те саме я почав говорити на першому побаченні. Перестав особливо церемонитися, оскільки представниці слабкої статі теж зазвичай не церемоняться у цьому плані. Починають знайомство не з питань про мої захоплення, мою улюблену книгу, фільм, а про окреме житло та подорожі, як сильно я їх люблю і чи згоден, що мандрувати одному без пари туга смертна.
Зазвичай реакція на мої слова (про дружину дармоїдку і небажання одружитися), йде прихована агресія. Можливо, мені судилося бути одному. Але це краще, ніж такі стосунки. Ну і найголовніше – я фінансово самодостатній і мені є чим зайнятися. Я не шукаю ту, яка утримуватиме мене, зробить мене щасливою, розважить мене.
Опущу тут моральний бік питання. Скажу лише, що такі дівчатка у моєму розумінні не дуже відрізняються від дівчаток з фіксованим годинниковим прайсом. А їх на 60 тисяч можна зняти багато різних, під настрій.
І ось де шукати ту саму, яка буде дійсно самодостатньою та гідною мене жінкою?
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…
- Алло, Віро, привіт. Розмова є, термінова! Телефоном не можу сказати, чоловік може зайти будь-якої…
Пізня осінь. Вітер б’є по плечах, ганяючи опале листя між надгробками. Небо низьке, сіре, ніби…