Не всі дівчата отримують свої високі посади та зарплати через ліжко

Нещодавно у нас в офісі з’явилася нова співробітниця. Провінціалка, приїхала до столиці із Західної України. Звичайно, для всієї нашої столичної публіки, вона швидко стала об’єктом для жартів та знущань. У жіночому колективі завжди так. Пам’ятаєте, як у Рязанова у «Службовому романі»? «Та озирнися ти, ось вона, ззаду сидить, у страшних трояндочках».

Ні, на заході країни повно міст, мешканки яких заткнуть за пояс багатьох жінок, за освіченістю та смаком. Але наша дівчина з села. Гардеробами не блищала, навіть косметикою користуватися не вміла. Звичайно, наших офісних це дуже дратувало.

Але молода співробітниця залишалася незмінно доброзичливою до всіх, водночас чітко знала свою роботу, і не прагнула особливо ні з ким зблизитися.

Минув рік, до нашої «селянки» якось звикли, глузувань поменшало. Або набридло знущатися з людини, яка, загалом, не давала жодних приводів, або дівчата перемикнулися на звичне заняття – обговорювати одна одну.

Черговий спалах неприйняття викликало призначення нашої провінціалки на посаду заступника начальника відділу. Як так, без року тиждень (нехай навіть без тижня – рік) і раптом таке призначення?! Тут дехто вже другий десяток працює! Але, по суті, причепитися не було до чого – худенька, скромна дівчина працювала за трьох, як віл. Не приховуючи джерел своєї працездатності: у селах усі так працюють – від зорі до зорі.

Але справжній бунт у нашій тихій затоці викликало закордонне відрядження, в яке не потрапила жодна з наших офісних левиць, але скромну провінціалку взяли відразу.

Довелося керівництву трохи вправити нашому баб’ячому колективу мізки. На черговій планерці відбувся приблизно такий діалог між директором та однією зі співробітниць:

— Ви хочете поїхати? Без проблем, як у вас з англійською?

— Зі словником.

— Зрозуміло, а з румунською та польською?

— Ніяк.

— А з українською?

— Ну, розумію.

— А ось вона знає досконало, крім української та російської, ще польську та румунську, вільно розмовляє англійською.

Виявляється, у них у селі всі так – знають польську, румунську, українську та російську. А в минулі часи всі знали ще і їдиш з німецькою. Ну а англійську дівчинка вивчила сама, в інституті – чим більше мов знаєш, тим легше вчити інші. Ось така провінціалка.

Отже, дорогі пані, не всі дівчата отримують свої високі посади та зарплати через ліжко. Як би вашому самолюбству не хотілося вірити саме у цей стереотип.

Related Post

Мені скоро 30 років, а я ще жодного разу не була заміжня. Навмисне вагітніти вважаю принизливим і ризикованимМені скоро 30 років, а я ще жодного разу не була заміжня. Навмисне вагітніти вважаю принизливим і ризикованим

Я зважилася написати цю сповідь в надії почути не стільки слова співчуття і підтримки, скільки слушні поради. Мені вже 28 років і я жодного разу не виходила заміж. Дівчина я