На початку серпня сестру та новонародженого племінника виписали з лікарні. Костя, чоловік сестри, забрав їх і привіз до нашої мами додому, хоча останні пару років вони жили у його матері.
Він пообіцяв, що це лише на кілька днів:
– Мама захворіла, – пояснив Костя. – Боїться, що онука заразить. Одужає – повернетеся.
– Дивно, — зателефонувала сестра, – у свекрухи окрема кімната. Нічим ми не завадили б, і ймовірність заразитися була невеликою.
Сам Костя лишився жити у своєї мами. До дружини та сина він в цей час не їздив, від гріха подалі. У принципі, у його матері не були нічого серйозного: ГРВІ у всій красі, з кашлем, нежитю та температурою.
Прохворіла мама Кості півтора тижня. За цей час, сестрі так сподобалося жити у своєї мами, що вона написала чоловікові, щоб він зібрав її речі, одноосібно прийнявши рішення – у мами краще, житимемо в неї.
Мама сестру підтримала, ще б пак, до зятя і дочки в комплекті йде перший довгоочікуваний онук!
Костя не зміг переконати дружину. Хоча, у його мами й квартира більша, і до роботи йому ближче, але сестра уперлася:
– Ми лишаємося тут, хочеш жити у своєї матері — живи, але без нас.
Свекруха вже одужала, та вийшла на роботу. Костя зібрав усе потрібне, і перевіз до тещі. Сестра щаслива, мама теж!
Кості, за великим рахунком, не має значення, де жити – він багато працює, додому тільки ночувати їздить, для нього мало що змінилося. Усіх все влаштовує, крім Костіної мами!
Вона через день дзвонить сестрі та Кості, зазиває їх назад. Вона вважає, що сестра образилася через те, що на час хвороби її з дитиною «вигнали».
– Так навіть краще вийшло, вчасно мати Кості захворіла, – каже сестра, – Костя постійно на роботі, а мати мені сильно допомагає.
– Якби у свекрухи далі жили, я б одна з малюком колотилася: її ні про що попросити не можна, одразу невдоволення показувати починає.
– Ну, звичайно, вона хоче, щоб ми повернулися, бо Костя продукти на всіх купував, за квартиру платив.
– Ще, просто так, мамі гроші підкидав, ремонт почав робити, у матері грандіозні плани на кухню були. Не ми їй потрібні, а Костя! Я і дитина – доважок до грошей, продуктів та ремонту!
Не знаю, має сестра рацію, чи ні, але одне знаю точно: життя з мамою — не цукор!
Може, ще зволить і назад до свекрухи проситися, а Костіна мати, за цей час, оцінить перевагу проживання наодинці, і відмовить! Можливий же такий фінал, як вважаєте?
