Не знаю як допомогти донці. Їй 23, має дитину, живе з своїм чоловіком. Вона вже була заміжня, але той шлюб видався зовсім невдачним.
З своїм теперішнім чоловіком, точніше співмешканцем, вона познайомилася на роботі, у них швидко все завертілося і вона вирішила прийняти його пропозицію з’їхалися і жит разом.
Ще тоді я просила її щоб вона добряче подумала, він був набагато старше за неї, якийсь несерйозний, попри свій вік. Якщо чесно, він за мене всього на кілька років був молодше, і я дуже боялася що він її образить.
Вона в мене така, що ніколи не буде скаржитися. Не те щоб вона терпіла там всілякі знущання чи домашнє насилля, просто не любить вмішувати інших людей в відносини.
Але я бачу що в них все іде шкереберть. Тимур буває дома рідко, вихідних майже не має, а якщо і є, то він їх проводить далеко не з донькою і дитиною, а десь зовсім в іншому місці. У нього безкінечні друзі, робота, ще якісь проблеми, але не сім’я.
Одружувалися він теж не хоче, каже що і без цього можна прожити. Я ніколи не бачила щоб він ображав доньку, чи робив щось погане, але в мене складається таке враження, що йому всеодно на те що відбувається.
Вона вічно сама з дитиною. Сину тільки 8 місяців, він вимотує всі руки, дуже активний, вона не встигає нічого, адже живуть в приватному будинку, і щоб зекономити донька почала садити город, давати сину все домашнє, майже не вдягає підгузки, тому роботи в неї дуже і дуже багато.
Коли вона останній раз купувала щось собі, вже і не пам’ятає. Так він працює, але ніколи не дає їй гроші. А вона боїться просити купити бодай пачку прокладок, не те щоб говорити про те, що їй гроші якісь треба.
Нічого мені не розповідає, але я розумію що щось не так. Вона ходить якась збентежена, та і останній раз чоловіка її я бачила місяці 3 назад, хоча приходжу до них щодня, таке враження що він не приходить додому.
Як все вивідати і допомогти дитині, чи забрати її до себе, порадьте як не дати доньці зруйнувати своє життя.
