Нещодавно я вирішила піти від чоловіка. Він все ще вмовляє мене повернутись. Ось тільки проблема в тому, що він не усвідомив, через що я пішла.
Він все ще вважає, що це мої примхи. Адже він, на його думку, забезпечив мені комфортне життя. Розповім трохи про це саме життя.
Почнемо з того, що після весілля ми переїхали жити до його мами. І це була велика помилка. Адже з першого дня я слухала, що роблю все не так.
А ще про те, яка свекруха добродійка, що пустила нас до своєї квартири. А то блукали б по орендованих квартирах, як моя сестра. Спочатку чоловік заступався, навіть думали переїхати на орендоване житло.
Але життя якось різко змінилося, коли в нас з’явилася дитина. Чоловік сказав, що зараз не найкращий час для переїзду, тож ми залишилися. Тепер я почала вислуховувати, яка я нікудишня мати. І згодом чоловік став на бік матері. Тепер і від нього доводилося слухати претензії.
Найцікавіше, що свекруха не дозволила прописати онука у своїй квартирі. Сказала, щоб я прописувала його у батьків. Чоловік і тоді промовчав. Довелося зробити так, як веліла свекруха.
Ще варто сказати, що своїх грошей у мене практично не було. Лише виплати на дитину. Чоловік виділяв мені трохи грошей на місяць, але я мала звітувати за кожну копійку. Коли мені щось потрібне, починається справжній виступ. Коли я сказала, що в мене немає зимових чобіт, чоловік сказав, що зима тепла буде, можна й осінніми переходити. Так і ходжу в тоненьких чоботях.
А ще нещодавно в мене порвалася моя зимова куртка. Мало того, що вона й сама по собі зносилася, то тепер ще й з діркою. Тут чоловік погодився. Наступного дня привіз мені куртку. Ношену, із секонд-хенду. Каже, навіщо витрачати багато грошей, якщо можна так добре заощадити?
Але тільки на ту куртку дивитися було боляче, вона виглядала гірше за мою, в якій я ходила три роки. І свекруха ще стояла і розхвалювала, яка гарна курточка.
У цей момент стало так гидко. Я живу з людьми, які мене ні в грош не ставлять. Адже у чоловіка є гроші, він отримує хорошу зарплату. З їжі у нас ніколи не буває нічого вишуканого. Дитині він купує лише необхідний мінімум. Не розумію, куди діваються усі гроші. Швидше за все, він віддає їх мамі, щоб мені зайвої копійки не дісталося.
Після цієї історії з курткою я вирішила, що з мене вистачить. Поки чоловік зі свекрухою виїжджали за продуктами, я зібрала речі та поїхала від них. Моя мама радісно мене прийняла. Сказала, що вони з батьком допомагатимуть.
Чоловік після цього все ніяк не вгамується. Дзвонить і каже, щоб я перестала влаштовувати концерти та повернулася. Але я вирішила, що більше ноги моєї там не буде. Як думаєте, я правильно роблю?
