Пишу не хвастощів заради і не для того, щоб на мене вилили відро бруду в коментарях. Цікаво дізнатися реальну думку людей про те, що вони реально думають про сім’ях, де відразу кілька мам, а не одна.
Мої родичі після того, як дізналися про те, що ми живемо у такий незвичний спосіб (ЖМЖ) не розмовляли зі мною майже рік. Мама насамперед запитала, чи не пов’язана моя поведінка з релігією. Спойлер: ні, не пов’язана взагалі жодним чином.
Наші потрійні відносини розвинулися з жарту. Мені дуже подобався хлопець моєї подруги і я як би заради приколу запитала у неї, не поділиться вона чоловіком на вихідні, тому що “дуже треба”. Вона жартома сказала, що тільки під її наглядом. І як би прикол злегка вийшов з-під контролю.
Скажу чесно, спочатку було просто амбец як стрьомно і некомфортно. На наступний день ми поїхали на озеро і провели на рибалці весь день.
Валялися в гамаках, варили юшку. Я зрозуміла, що це ті люди, з якими я хочу бути завжди поруч. Не можу навіть описати повністю те почуття, яке мене наповнює, коли я перебуваю поруч. Це навіть не любов, ні … Це як узяти флакон, влити туди 20% затишку, 20% теплоти, 20% розуміння, 20% пристрасті і 20% обожнювання.
Після того, як ми почали жити втрьох, то досить багато наших друзів (в тому числі і спільних) відвалилися з кола спілкування.
На роботі я не присвячую колег в те, що живу “дивним” шлюбом. Думаю, що вони не оцінять. Та й не їхня це справа. Вони тільки колеги, нічого більше. Це одна з причин, чому ми не ведемо публічні сторінки в соцмережах.
Скоро відсвяткуємо 10 років спільного життя. Всі злі язики, які обіцяли нам швидке розставання, помилилися.
Ми ні до кого не ліземо, нічого не пропагуємо. І не доводимо. Просто це “наша чортова справа”.
Скажіть по-чесному, ви засуджуєте таких людей, як ми? І якщо засуджуєте, то напишіть чому.
