Віка росла в дружній та добрій родині. Принаймні так їй завжди здавалося. Сім’я у Вікі була досить заможною. Мама мала кілька магазинів одягу, а батько — автосервіс. Гроші обидва батьки забили пристойні. Віка та її старша сестра Аліна ні в чому собі не відмовляли.
Але водночас батьки доньок тримали їх на короткому повідку. Намагалися щосили, щоб ті не виросли невихованими і розпещеними дівчатами. І це у них вийшло. Аліна здобула хорошу освіту та влаштувалася на добру роботу, а Віка закінчувала навчання у медичному. Але ось невдача. У коханні обом дівчатам не щастило.
Невдале заміжжя Аліни стало вічним прокляттям і для молодшої Вікі. Так сталося, що Аліна не змогла розгледіти в коханому чоловікові звичайного альфонса.
Хлопець майстерно прикидався бізнесменом, намагався хизуватися грошима і красиво доглядати за багатенькою спадкоємицею. Аліна повелася, але реальність виявилася зовсім іншою.
Весілля Аліни з Максимом батьки не схвалювали. Наче відчували, що хлопець якийсь ненадійний. Але Аліна вперлася і пішла проти батьківських умовлянь. Куди було подітися Марині Ігорівні та Сергію Сергійовичу. Якщо кохана дочка хоче пишне весілля, значить, треба таке влаштувати. Адже для рідної душі нічого не шкода.
Про те, що Аліна опинилася в якійсь дивній колотнечі, Віка дізналася серед ночі. Сестра подзвонила у сльозах і повідомила, що Макс її обікрав. Горе-чоловік обчистив житло молодят. Взяв не лише подарунки з весілля та всі гроші, а й навіть прикраси власної дружини та техніку. Зрозуміло, що після цього він зник. Віка в ту саму хвилину виїхала за сестрою і привезла її до батьківського дому.
З того моменту у Марини Ігорівни з’явилася дивна особливість. Вона й думати не хотіла про те, що її зяті не матимуть жодних документальних підтверджень того, що вони мають.
«А мене зовсім не цікавить, як ваші кавалери це сприйматимуть! Нехай папери показують! І навіть не думайте якихось шалопаїв шукати. Квартири у них мають бути обов’язково! Ми з батьком не для того все життя горбатилися, щоб вас якісь голодранці обманювали», — кричала матінка на дочок.
З того моменту Віка вирішила приховувати своє особисте життя від усіх. А що було казати? Що вона закохалася у хлопця зі свого університету? У звичайного Юрка, який вчиться на звичайного терапевта? Та батьки її засміють. І це у кращому випадку. Сам Юра сприйняв цю ситуацію жартівливо:
«А будиночок на дереві твоїм батькам підійде? Його я принаймні зможу побудувати сам».
Віка не знала, як їй вчинити. Помилка старшої сестри перекреслила її життя. Вона розуміла, що батьки будуть проти весілля із Юрою. Але кидати цього чудового хлопця Віка не хотіла. Такий вчинок точно розбив би їм обом серце. Рішення для такої складної дилеми молодша донька не мала.
Якось Віка набралася сміливості та вирішила поговорити з мамою з приводу Юри. Хлопець був серйозно налаштований зробити коханій пропозицію. Але, щоб не травмувати дівчину, акуратно натякнув на такий поворот подій.
Віка була лише рада, що хлопець діє саме так. Той жах, що довелося пережити її рідній сестрі, досі мучив душу всієї родини.
Але як і думала дівчина, батьки були непохитними.
«Стільки перспективних хлопців є, тобі якихось простаків подавай! Віка, якщо маєш проблеми з вибором хлопця, то ми можемо звернутися до фахівця. Нехай знайдуть тобі пару, — суворо відповіла Марина Ігорівна. — І навіть не думай, що ви житимете в тій квартирі, яку ми купили для тебе. Або наречений вирішує свою проблему з житлом, або нічого не вийде».
У цей момент Віці як ніколи захотілося стати людиною зі звичайної родини. Їй не потрібні були мільйони батьків, а також їхні страхи. Дівчина не могла почуватися вільною.
Вона дуже переживала, що жарти про тещу та зятя стали для неї реальністю. Адже тепер їй треба було ухвалити непросте рішення. Вибрати між коханим хлопцем та рідними людьми.
