Невістка мені тут вимовила, що на мій день народження вона не поїхала, бо я особисто їй не зателефонувала і не запросила, а вона на це зволила образитися.
Вона і раніше поводилася дивно, але зараз це взагалі вже ні в які ворота не лізе. Особисте запрошення її високості, забули передати.
Невістка не якась там графиня, звичайне дівчисько із сусіднього містечка. Батьки у неї також прості люди.
Достаток у сім’ї середній, батьки здебільшого живуть із власного господарства, звідки у них таке “диво” з’явилося, ніхто пояснити не може.
Але це “диво” дуже багато про себе думає. Погляд завжди такий, що оцінює всіх, вимагає себе все найкраще. Закотила синові істерику, що хоче новий ремонт, хоча там все гаразд, рік тому свіжий робив.
Але його дружині не сподобалося, що не дизайнер планував помешкання. Проклювала йому мозок, погодився він на ремонт. Тепер у них, як у музеї. Позолота, плитка під мармур, барельєфи.
Ремонт обійшовся в кругленьку суму, на такі гроші можна було в іпотеку більш пристойну квартиру знайти. Нині вони живуть у спадковій квартирі моїх батьків.
А там і будинок вже не новий, і під’їзд залишає бажати кращого. Але зате який контраст: заходиш із темного брудного під’їзду, а там усе сяє новим химерним ремонтом.
У хрущовці цей ремонт виглядає дуже дивно. Та й із почуттям міри у невістки проблеми. Наліпила одне до одного, тепер там мішанина, від якої очі ріже.
Я б у такій квартирі жити не змогла, але якщо їм так подобається, то й не моя ця справа, на здоров’я, як то кажуть. Але квартира дуже добре відображає невістку – необґрунтовані понти.
А з моїм днем народження так вийшло. Я зазвичай відзначаю день у день, тому що шикарного свята не влаштовую. Так, родина вечеря.
Сестра приходить із чоловіком, пара подруг, ми з чоловіком, ось ще сина з дружиною чекала, але прийшов один син. Мене це здивувало, а коли я дізналася про причину, ще більше здивувалася.
Син мені вранці дзвонив привітати, я йому сказала, о котрій годині їх з невісткою чекаю. Ну, на цьому я церемонію запрошення я вважала виконаною.
Але невістка вранці промовчала, а ввечері, коли син збирався, сказала йому, що я її не запрошувала, тож вона нікуди не піде.
Син їй пояснив, що я кликала їх обох, але ні, їй особисто від мене жодних запрошень не надходило, тому вона буде скривджено сидіти вдома.
І сина хотіла залишити з нею сидіти, але він пальцем біля скроні покрутив і поїхав до мене. Розповів мені цю цікаву історію, я вирішила зателефонувати невістці, дізнатися, що там за напади.
– Ви мене не покликали, ось я й не приїхала. А тепер вже пізно, – заявила вона мені.
А ти, кажу, люба невісточка мене привітати зателефонувала? Ну, чи хоч би повідомлення написала? І не заведено у нас кожного окремо кликати, а через сина я все передала.
І що означає пізно? Зібралася б і приїхала, таксі ще ніхто не скасовував. Але для невістки це неприйнятно, їй же ще треба збиратися до ночі, вона ж не готувалася. Її ж наперед не покликали.
Та й тьху на неї. Теж мені, я кожного гостя окремо кличу. Ось сестра з чоловіком прийшла, хоч я його окремо не запрошувала.
Чим більше часу шлюб сина триває, тим менше мені його вибір подобається. Судячи з вигляду сина, він і сам не в захваті від дружини. Але лізти не буду, не дурень, сам розбереться. Просто висновки я зробила!
