Я вважаю це цілком логічним – “хто платить за танці, той і танцює”. Ні мій син, ні невістка нічого не вклали у покупку цієї квартири, але вважають, що вони там можуть бути повноправними господарями.
Тому я маю повне право вирішувати, як мені поводитися у власній квартирі і який ремонт там робити.
Ще до одруження свого сина я подбала про те, де ж житимуть мої молодята. Звичайно, було б чудово, якби про таку “дрібницю” задумалися вони самі, але їм було все одно.
Мій син взагалі збирався жити на орендованій квартирі. Я спочатку була проти такої перспективи, оскільки ми із чоловіком самі близько 7 років прожили в орендованих квартирах.
Я на особистому досвіді знаю, що це таке, і для сина я не хочу такої долі. Завжди в молоді роки думала, що треба забезпечити дітей власним куточком.
Я пережила всі ці переїзди та лайки з сусідами, і мріяла лише про те, щоб мій син мав дах над головою, а не ходив по чужих хатах.
Як воно часто буває – хочеш як краще, а виходить, як завжди. Своєю надмірною любов’ю та опікою я вбила бажання сина добиватися чогось у житті самостійно.
Так, чоловік постарався влаштувати його до престижного університету, де син так і не довчився. Ми орали все життя, як прокляті, щоб дитина ні в чому не потребувала і була не гіршою за однолітків.
І ось, перед самим одруженням, я придбала синові двокімнатну квартиру. Оформила її, безумовно, на себе, знаючи, який у мене син та невістка.
Вони обидва несерйозні молоді люди, які живуть однією миттю. Коли я їм вручила ключі від квартири, вони не дуже зраділи. Невістка чи не з порога почала обурюватися: “Чому я не купила квартиру після їхнього весілля і не оформила її на сина?”
Думаю, мої побоювання зрозумілі. Так ось, відтоді я ні слова подяки не чую на свою адресу. Невістка іноді говорить, щоб я не приходила, тому що вони “зайняті”.
У мене є дублікат ключів, і я молодих одразу попередила, що якщо мені потрібно буде приїхати до своєї квартири, я це зроблю у будь-який зручний для мене момент. Вони обурювалися, але аргументів “проти” не надали.
Я вирішила освіжити ремонт, бо невдовзі у сім’ї сина буде поповнення. З’явиться на світ моя довгоочікувана внучка, і я хочу, щоб вона з перших днів бачила навколо себе нову та впорядковану обстановку, а не обірвані шпалери.
Як я вже казала, ні невістці, ні синові нічого не треба у цьому житті. Вони живуть у брудній квартирі та щодня її вбивають дедалі більше. Їх не бентежить вигляд обшарпаних меблів та рваних шпалер.
Невістка заявила, що чистота та порядок повинні бути в душі, а не в приміщенні, але в її випаду я не здивувалася. Вона й була нечепурою, і жила в моторошних умовах – з тарганами в зруйнованому бараку.
А ось сина я вирощувала у тепличних умовах. З дитинства я прищеплювала йому любов до охайності та чистоти, естетики. Він виріс протилежною особистістю.
Спочатку я припускала, що син збиратиме гроші на своє житло, більш просторе та комфортабельне. Тим більше, що йому не треба витрачати кошти на оренду квартири, як нам з його батьком свого часу.
Я десь прорахувалася. Мій син взагалі не відкладає гроші – він сьогодні заробив, а завтра вже все витратив у дорогих ресторанах та подорожах.
Невістка зовсім не вміє розпоряджатися сімейним бюджетом. Вона живе так, як живеться, і не змінює нічого на краще – навіть від безкоштовного ремонту відмовляється.
Можливо, це бунт проти моєї настирливості з боку молоді? Я розумію, що надто вже лізу в чужий простір, але я не можу дозволити дітям зруйнувати квартиру повністю.
Вони самі не впораються там, ще й дитину незабаром народять. Що з моєю онукою буде, якщо я дам їм спокій?
Вигнати з квартири у мене рука не підіймається. Адже я сама їм подарувала ключі від свого житла і дозволила пожити, стільки скільки їм потрібно. Та й невістка зараз у положенні.
Через гормони вона зривається на мені чи не кожен день і з будь-якої дрібниці. Наприклад, те, що я купую синові спідню білизну і вирішую, з якого посуду вони будуть їсти.
Ремонт нас остаточно посварив. Невістка категорично проти, щоб я зараз щось змінювала у дитячій. Але хто її питав? Нехай придбає для початку своє житло, а потім вже там встановлює свої правила.
Поки син із невісткою живуть на моїй території, я маю повне право розпоряджатися побутом та всіма моментами, пов’язаними з доброустроєм своєї квартири.
