В історії покинутої жінки Дарини спільна власність подружжя фігурує як фон, а не предмет судового позову. Побралися вони з Артемом 25 років тому ще студентами.
Їхня молода сім’я стартувала далеко не з нуля: батьки обох займалися будівельним бізнесом, Артем та Дарина теж працюють у цій сфері. Чоловік – архітектор, дружина – дизайнер інтер’єру. Почавши кар’єру в студентські роки, вони вважали себе щасливчиками: і подарований до весілля будинок був обставлений стильно, зі смаком, і сад полонив красою, і справа приносила задоволення, і дозвілля радувало.
Незабаром у них народилася дочка. Нині їй 23 роки. Вже одружена. Батьки на весілля подарували молодятам квартиру, де вони й мешкають. Можна про Дарину з Артемом сказати, що жили щасливо.
І батьки, і друзі, і сусіди називали їхню родину зразковою. Пара добре підходила одне одному. Енергійний, динамічний, амбіційний Артем і Дарина, яка майстерно вміє згладжувати гострі кути. При спілкуванні з подружжям виникало враження, що в родині панує мир і родинне тепло.
Тому Артемову заяву, що їм потрібно розлучитися, Дарина сприйняла так, ніби її раптово вкусила та сама змія, що причаїлася. Ось як розповідає про це сама жінка:
«Незадовго до срібного весілля чоловік повідомив, що йде від мене, при розлученні купив мені шикарну квартиру. Але я не хочу цього. Оговтавшись від шоку, вмовляла, чи не благала чоловіка одуматися, залишитися. Наша дочка теж просила нас не кидати. Але ні мої, ні доніни прохання не подіяли … »
Щодо Артема, він ні в чому не дорікнув дружині, пояснив, що покохав іншу і хоче бути з нею. Покинута жінка тепер живе сама в подарованій колишнім чоловіком розкішній квартирі. Вся поринула у спогади:
«Так, були дзвіночки, але я не вважала їх небезпечними. Артем зачастив у відрядження, то це ж його робота. А якось напівжартома помітив, що я погрубішала. Але ж взимку багато хто набирає. Однак я відразу пішла в зал, басейн, зменшила кількість солодкого і випічки, почала більше ходити. Щоправда, встигла схуднути лише на 2 кілограми із запланованих семи. І тут таке…
Не хочеться ні худнути, ні їсти, ні на роботу їздити, ні гуляти, ні малювати, ні квітами займатися чи собою. Важко відпустити чоловіка, риюсь у минулому… Не так просто забути 25 років спільного життя!»
Співпереживаючи Дарині, я обійняла її і тихо гладила, подумки згадуючи схожі історії в сім’ї, в оточенні друзів. Так, її випадок не є унікальним. Водночас він із рідкісних хоча б тому, що чоловік, йдучи, подбав про неї, забезпечив гарним житлом.
Адже частіше розлучення не тільки завдає психологічних і моральних травм, але й погіршує матеріальне становище залишеної сім’ї. Але Дарина не з тих, кому стане легше від розуміння, що багатьом ще гірше.
І, наскільки знаю, їй завжди були чужими власні погляди, нібито хтось комусь може належати і тому можна на правах дружини чи матері розпоряджатися іншою людиною, контролювати її і думати: «Не віддам!»
Але як їй почати з вдячністю думати про власний досвід та реанімувати інтерес до життя?
- Тепер ми з тобою житимемо по сусідству! – радісно повідомила Інесі старша сестра. -…
Людмила овдовіла рано. У тридцять п'ять років вона ховала чоловіка. Синові Васі тоді шість було,…
Валентина Сергіївна сиділа на жорсткій вокзальній лаві вже другу годину. Валіза, перев'язана старим шнуром для…
Юля сиділа на кухні та з задоволенням пила чай, що охолонув. Молодший, Мишко, якому було…
— Як це — я не лечу з тобою? — Антон розгублено стояв посеред кімнати,…
— Ти впевнена, що це не помилка, Віро? — прошепотіла Анна, нервово перебираючи ремінець сумочки.…