Ніколи не пізно будувати стосунки, в цьому я  переконався на власному прикладі

Не скажу, що ми з дружиною сварились. Просто життя перетворилося на безперервну рутину. Діток у шлюбі ми так і не нажили. Трикімнатну квартиру обставили.

Дружина казала, що треба більше заробляти. А я тримався улюбленої роботи. Річ у тім, що я досить давно відкрив рибальський магазин. Мені подобалося, що згодом він перетворився на справжній клуб.

До мене з’їжджалися захоплені люди з усього міста, та навіть з інших населених пунктів. Ми разом організовували змагання. Та й просто рибалили. Дохід був стабільний, але не великий.

Але найгірше було те, що часом повертатися додому не хотілося. І не, тому, що були проблеми. Просто, не гріла якось хата. Приходив за звичкою, чи що. Але поставити жирну крапку у відносинах, навіть думки не було. Здавалося, що створювати щось нове, вже пізно.

Все змінив випадок. Неподалік мого магазину з’явилися конкуренти зі схожим товаром. Вони поставили дуже низькі ціни. І оборот справді впав. Мені було відверто неприємно, коли приходили радитись і питати за новинку, а потім йшли купувати це ж у сусідів, бо там дешевше.

Вдома ставало ще гірше. Дружина знала про все, але, замість того, щоб підтримати мене, щоразу закочувала істерику, що дохід різко знизився. Я не міг її зрозуміти. Нам вистачало не те що поїсти, а ще й відкласти.

Мені набридло терпіти її наїзди, і я почав огризатися. На це вона реагувала зовсім неадекватно. А потім заявила, що подала на розлучення, та хоче, щоб я виселився зі спільного житла.

Це мене неймовірно зачепило! Я звернувся до друга-юриста, і він переглянув усі документи. Виявилося, що мої права такі ж, як у неї. Попри її невдоволення, квартиру ми розміняли.

Розлучення, та переїзд далися мені дуже нелегко. Розумів, що тепер я зовсім один, дбати нема про кого. Рибалка та робота не радували мене так, як раніше.

Якось, серед ночі, мене розбудив дзвінок у двері. У сусідки збоку непередбачувана ситуація, і вона не могла впоратися з потоком води. Вона підставила відро, а сама побігла кликати на допомогу.

Воду я швидко зрозумів де перекрити, адже планування квартир у нас однакове. Допоміг їй витерти те, що пролилося повз. Просто один шланг схуднув, і як тільки відкрутили кран, з нього вийшов фонтан. У мене був запасний, так, що мені не важко було виправити неполадки.

Сусідка, до речі, її звуть Ніна, була дуже вдячна, і хотіла мені заплатити.  Але я не пам’ятав скільки коштує ця запасна частина, та й за роботу нічого не хотів брати.  У неї дуже смачно пахло випічкою,  тому я нахабно сказав, що був би радий домашньому сніданку.

Ніна навіть була цьому рада.  За чаєм пояснив, що пережив розлучення, і тепер один.  Сусідка була вдовою.  Її чоловіка не стало  після тривалої недуги.  Дорослий син одружився, і поїхав із сім’єю до іншого міста за робочим контрактом.

Їй було самотньо, і вона навіть думала продати все і їхати за сином.  Проте, її зупиняв факт, що його контракт мав певний термін.  Тож подальші перспективи були невідомі.  Син  попросив маму, поки що, не поспішати, й просто приїжджати в гості.

Але Ніні було незручно надовго залишатися у дітей.  Адже місця вони мали небагато.  Та й невістка відчувала деякий дискомфорт від її присутності. Якось непомітно, ми почали дуже тісно спілкуватися.  Ніна допомогла мені, нарешті, до кінця розпакувати речі, та навести лад у моєму«холостяцькому барлозі».

А потім сталося найдивовижніше, чого я навіть не очікував.  Якось ввечері я прийшов до Ніни з пляшкою, та квітами. Вечеря пройшла дуже добре.  Ніна показувала фотографії, які надіслали її рідні.  Я сидів поруч, і зрозумів, що хочу провести з нею не лише цей вечір, а й ніч.  Не думав, що може бути так добре, адже з дружиною ми давно не мали близькості.

Напевно, це звучить смішно, але я реально закохався, як у молодості.  Хочеться летіти додому, як на крилах.  Бо ввечері знову побачу Ніну.  Балкони наших квартир знаходяться поруч.  Тому я запропонував з’єднати їх, і зробити додатковий прохід, щоб не доводилося ходити один до одного в обхід.

Але це ще не все.  Ніна трохи підробляє в одній фірмі з виготовлення рекламних буклетів та візитівок.  Вони мають невеликий, але дружний колектив.  Здебільшого, всі молоді люди.  А ось керівник – давній приятель її покійного чоловіка, який дає їй нескладну роботу.

Вона запитала поради у своїх хлопців, і вони запропонували мені дуже оригінальну рекламу, поширенням якої так само зайнялася моя дорога жінка.  Не знаю, що допомогло більше: барвисті буклети, чі те, що конкурентам вже стало неможливим працювати собі на збиток (і вони потроху підняли ціну).  Клієнтів та продажів стало помітно більше.  Але не це мене тішить.

Нещодавно зустрів кузена колишньої дружини.  Він аж очі витріщив, коли мене побачив.  Каже, що я помолодшав років на десять, навіть хода змінилася.  Ще б пак, все завдяки моїй Ніночці.  Ця жінка робить мене молодим.

Причому, як зовні, так і внутрішньо.  Ось подумую запропонувати їй стати моєю законною дружиною.  Ніколи не пізно будувати стосунки, в цьому я  переконався на власному прикладі. А ви як вважаєте?

You cannot copy content of this page