Вже тиждень сперечаємось із дружиною з приводу імені дитини. Вона наполягає на тому, що мати повинна сама називати дитину, тому що вона народжує. Але я теж не стороння людина, батько все-таки.
Я не згоден з такою точкою зору, вважаю дружину егоїсткою. Та й син у нас буде! Мій брат із дружиною домовилися, що дівчинку називає вона, а хлопчика він сам. Племінницю звуть Маргарита, що братові зовсім не подобається, але договору треба дотримуватися. Чекає на сина, щоб обрати ім’я.
Я теж запропонував дружині так вчинити, але вона відповіла, що не збирається копіювати чужу поведінку. Я намагався обговорити це з тещею, бо вона якось мені розповідала, що у них із батьком була схожа суперечка.
Мати дружини вважає, що ми не ім’я обираємо, а просто намагаємось одне одного переспорити, а подружжя має йти на компроміс. Я з нею погоджуюся, але нехай вона вплине на свою дочку спочатку.
Відчуваю, що ми не зможемо разом назвати сина, і мені доведеться поступитися. Мій батько каже, що йому було байдуже, яке ім’я буде у мене, як мати назвала, так і звик. Сказав, що я вигадав проблему на рівному місці, і треба думати про здоров’я, а не про такі дрібниці.
Я з ним не погоджуюся, мене назвали Валентином, що мені зовсім не подобається. Як мене тільки не називали у школі однокласники і серед них найневинніші – Валько та валянок.
Запитав кількох одружених друзів та колег, які вже мають дітей, як вони розв’язували це питання. Майже у всіх дітей називали дружини, тільки один сам вибрав ім’я синові, але тут так збіглося, що дружині воно сподобалося.
Одні змирилися з цим, інші пам’ятають образу і кажуть, що радість народження дитини була зіпсована. У мене таке ж відчуття, хоч дуже тішився, коли дізнався, що буде син.
Підозрюю, що дружина хоче назвати сина Андрієм на честь свого брата. Якщо це так, то я сам запишу те ім’я, яке подобається мені або перше, що трапилося. Я не забобонний, але чув, що так чинити не можна. Краще перестрахуватись.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…