Прочитала історію про те, як дівчина у 22 роки страждає від того, що кинув хлопець, і ось пишу свою сповідь під враженням прочитаного.
Мені 32 роки. Я заздрю подругам, які незаміжні. До весілля мені жилося куди як легше.
Відпрацювала собі день, зайшла до магазину після роботи, накупила собі смакоти. Прийшла додому, захотіла – зварила вечерю та обід на завтра на роботу, не захотіла – купила піцу на вечерю, а на роботі в обід у кафе пішла. У вихідні йшла гуляти з подругами чи одна.
Захотіла, прибирала, не захотіла, хоч цілий день лежи на дивані. Ніхто слова поганого не скаже. Я сама собі господиня. Отримала зарплату, купила собі кофтинку, сходила до ресторану, кіно.
Вийшла заміж – о, Боже. Чоловік звик рано вставати. Він із села. А я звикла спати якнайдовше. Так він мене змусив вставати з ним одночасно, щоб кави йому варити і взагалі корисними справами займатися, а не спати.
Я забула, що таке спати до 12 у вихідні. Я встаю о 6 кожен день. Після роботи я зобов’язана приготувати вечерю та обід чоловікові на завтра. Чоловікові багато не подобається, критикує, як я готую. Я маю старатися більше, щоб догодити йому, готувати так, як він любить, а не як я люблю.
У кафе на обід він не ходить, економить гроші. І його злить, якщо я ходжу, адже дешевше та корисніше приготувати їжу вдома самій. Піцу замість вечері купити – смертний гріх. Краще б сама приготувала вдома. Пельмені з магазину взагалі кошмар. Краще б сама наліпила.
У вихідні, а то й після роботи по буднях я зобов’язана прибирати. Чоловік постійно критикує мене, що погано прибираю. Якщо я втомилася чи не хочу — це означає, що я лінива і погана господиня.
Отримала зарплату, кофтинку вже я не куплю, бо чоловікові треба купити спортивний костюм. І взагалі, кофточки дорогі та неякісні, і в мене вже нещодавно була обновка.
І на їжу йдуть усі гроші, а треба збирати на ремонт. Нема чого даремно витрачати гроші на одяг. У ресторан нормальні люди ходять кілька разів на рік — з особливо урочистих випадків, наприклад, на день народження. У кіно чоловікові йти нецікаво та дорого.
Найкраще він подивиться новини про політику на ютубі. А я чим займуся вдома – мої проблеми. Але найкраще — прибиранням, он там кут брудний. Допомагати дружині чоловік не повинен. Готування та прибирання – це суто жіночий обов’язок.
Чоловічі обов’язки можуть і почекати, бо чоловік пізно приходить із роботи та втомлений. А в неділю не робить нічого вдома з релігійних міркувань.
Народилася дитина – це чудово, я його обожнюю. Але роботи ще більше. Допомоги від чоловіка ніяким чином. Звинувачень у тому, що я погана господиня, дедалі більше. Але тепер ще й звинувачення, що я погана мати.
Скажіть, ось задля цього потрібно виходити заміж?
