Та що ж таке, промовила Катя, зайшовши на дачу, ну що це, ти пам’ятаєш ми коли їхали все по іншому лишили? Дивись, пледи складені, посуд не так стоїть, і взагалі, це вже не перший раз.
– Тобі здалося, кохана, ти себе як завжди накручуєш. Думай про хороше,може ти сама ці речі і переклала.
Але Катя всеодно відчувала, що щось не так. В неї закралася думка, що в її відсутність на дачі хтось живе. Але як, замки хороші, двері добротні, ніхто не зломав, свої значить, а ключі в кого, тільки в них з чоловіком.
Подзвонила сусідці. Та якось нехотя взяла телефон, говорила через зуби з Катею. А потім фиркнула щось типу: “Розвели публічний будинок, як, гидко”. Катя зі сказаного нічого не зрозуміла, але перепитала.
Сусідка сказала, що вже все село ще знає про їхній прNтон, навіть чоловіки з дач почали бігати. Обізвала Катю якимсь поганим словом і сказала, що все вернеться.
Катерина досі не розуміла про що мова, але телефон відклала. Покликала чоловіка притисла його трішки, розколовся. Виявляється він дачу здавав, подрузі своїй. А та і влаштувала там, самі знаєте.
Катя сказала, що ще раз вона таке побачить чи дізнається, вижене чоловіка. Він клявся що більше не буде.
Катя викликала клінінг і добряче почистила. Але тут вже знову прозвучав дзвінок від сусідки, вона знову звонила сваритися,
Катя нічого не розуміла, але поїхала на дачу. Встигла тільки побачити як мелькнула за поворотом машина чоловіка і її подруги. Нічого не сказала, обіллявши дачу бензином підпалила її, додому прийшла з валізою, буде благовірному речі збирати.
