Одна тільки стара груша знала, що попереду у людей, і що від неповаги до кохання 1 крок

Ані було 16, коли святкували випускний вечір. Батьки її раніше віддали в школу, бо треба було йти на роботу, садочка в селі не було.

А потім вони перебралися в новий будинок, він трішки далі, на околиці, але зробили ремонт, великий двір, худоби багато не тримали, зате все було в порядку, словом добробут та мир панував.

Єдине що не могли поділити Аніна мама та сусідка Віра, так це стару грушу. Така вона вже родюча була і полодовита. А віддати грушу, то б означало ще й землі кусінь подарувати, сварилися без кінця.

І одного разу жінки так посварилися, що навіть проклинати один одну почали, і з вуст Аніної матері вилетіли страшні слова, вона казала шось про те, що ця груша для неї і її сина стане карою.

В той вечір Аня поверталася з випускного, було прохолодно, батьки дівчини якраз готувалися вдома до її дня народження який мав бути на наступний день, батьки Славка теж не спали, їх син мав іти в армію через кілька днів, готувалися до проводів. Славко це син тієї сварливої сусідки.

Він теж вертався додому, побачив Аню і гукнув її, вона прискорила крок, але перечепилася на підборах в нових туфлях і впала. Він наздогнав, хотів щось сказати, а потім як в тумані.

Весняне повітря наповнилося вологою, почався дощ, потім блискавка, в цей момент коли Славко вже зробив свою брудну справу Аня була без свідомості. На ранок їх знайшли на тому ж місці обох, ображена дівчину і Славка який відходив від вчорашньої гулянки.

Його хотіли затримати, йому було 24, Ані 16, це стаття. Але чомусь Аня покликала всіх батьків, і його теж і сказала, що вона відмовиться від заяви, якщо він одружиться на ній. Звісно для батьків Ані та Слави це стало важким рішенням, адже віддавати дитину за ворога, таке нікому не побажаєш.

Разом з тим, саджати на 7 років, а інша б виховувала дитину сама – теж не вихід. Перші дні життя Славка перетворилося на пекло, Аня пропалювала його своїм поглядом так, що йому дійсно хотілося вже за грати, аніж біля неї, яка на нього дивилася і випалювала своїми очима, своїм поглядом щодня.

Та пройшло 6 років, це літо видалося надто спекотним, внучка Єва приїхала до своїх бабусь і дідусів, які жили поруч, Євині батьки були як закохана пара, Аня і Славко прожили більше 6 років разом, і не образили один одного ані словом.

За Євою народили ще й Петрика, потім Іринку і Захара, батьки забули все, Аня і Славко теж, тільки стара груша почала родити в цьому році ще краще, наче передчувала появу чогось нового…

You cannot copy content of this page