Я не знаю що робити. Я одружувався на милій і дуже хорошій дівчинці. А зараз, всього через якихось 5 років в мене вдома монстр, який кричить і кусає, який морально пожирає мене щохвилини. Адже я точно знаю, що вона такою не була.
Все почалося з того, що ми спілкувалися, досить довго, я не міг наважитися щоб зробити перший крок, тоді Альона переїхала від батьків на зйомну квартиру і я таки врешті прийшов з речами здаватися.
Так сталося, що Альона завжди мені здавалася якоюсь надто спокійною, вона вміла тримати рівновагу в житті, її не збивали ніякі перешкоди, ні осуд, ні критика.
Коли я одружувався, то почував себе найщасливішою людиною на планеті. Вона красива, розумна, працьовита і така жіночна. Вона для мене була уособленням жіночої ніжності, кохання, ласки.
Я дивився в її очі і бачив там наших майбутніх дітей, бачив як ніжно вона мене обійматиме в старості. За 2 роки спільного життя вона і не крикнула ні разу на мене, не пригрозила, не сказала нічого образливого. Я захоплювався манерами і характером цієї жінки.
Але пройшло ще якихось 2 роки і ця манерна дівчинка перетворилася на нестерпну і дуже сварливу жінку. Я все можу зрозуміти, з ніг збиває той темп життя, який вона для себе вибрала.
Вона буде добре дивиться за нашою дитиною, намагається в декреті мати якийсь підробіток, вдома порядок, іноді, але рідко буває так, що може там якась тарілка не помита.
Але тим не менше господиня вона дуже хороша. А як жінка, я відчуваю, що зовсім скоро вона перестане мене приваблювати. Коли вона кричить то вона стає мені противна, я дивлюся і не розумію, що роблю поряд з цією дівчиною
А потім коли намагаюся все залагодити, то в голові постає її образ, де вона кричить на мене і вічно в усьому звинувачує. Я справді не знаю що робити, я заплутався? Поговорити, чи якось по іншому повернути її спокій і жіночність?
