Я не знаю що робити. Я одружувався на милій і дуже хорошій дівчинці. А зараз, всього через якихось 5 років в мене вдома монстр, який кричить і кусає, який морально пожирає мене щохвилини. Адже я точно знаю, що вона такою не була.
Все почалося з того, що ми спілкувалися, досить довго, я не міг наважитися щоб зробити перший крок, тоді Альона переїхала від батьків на зйомну квартиру і я таки врешті прийшов з речами здаватися.
Так сталося, що Альона завжди мені здавалася якоюсь надто спокійною, вона вміла тримати рівновагу в житті, її не збивали ніякі перешкоди, ні осуд, ні критика.
Коли я одружувався, то почував себе найщасливішою людиною на планеті. Вона красива, розумна, працьовита і така жіночна. Вона для мене була уособленням жіночої ніжності, кохання, ласки.
Я дивився в її очі і бачив там наших майбутніх дітей, бачив як ніжно вона мене обійматиме в старості. За 2 роки спільного життя вона і не крикнула ні разу на мене, не пригрозила, не сказала нічого образливого. Я захоплювався манерами і характером цієї жінки.
Але пройшло ще якихось 2 роки і ця манерна дівчинка перетворилася на нестерпну і дуже сварливу жінку. Я все можу зрозуміти, з ніг збиває той темп життя, який вона для себе вибрала.
Вона буде добре дивиться за нашою дитиною, намагається в декреті мати якийсь підробіток, вдома порядок, іноді, але рідко буває так, що може там якась тарілка не помита.
Але тим не менше господиня вона дуже хороша. А як жінка, я відчуваю, що зовсім скоро вона перестане мене приваблювати. Коли вона кричить то вона стає мені противна, я дивлюся і не розумію, що роблю поряд з цією дівчиною
А потім коли намагаюся все залагодити, то в голові постає її образ, де вона кричить на мене і вічно в усьому звинувачує. Я справді не знаю що робити, я заплутався? Поговорити, чи якось по іншому повернути її спокій і жіночність?
Дзвінок від матері пролунав об одинадцятій вечора і не обіцяв нічого доброго. - Рито, доню,…
Скільки разів було сказано: - Не виходьте ви заміж за чоловіків з дітьми, дівчатка! -…
Аліна стиснула келих міцніше, відчуваючи, як пальці німіють від напруження. Вона повільно підняла погляд на…
Ганна застебнула блузку й схопила теку з документами. Нарада за пів години, вона проспала на…
– Тамаро Іванівно, а куди коробку поставити? - Запитала Марина, протискаючись у двері дачі. Свекруха…
- Господине! Ви молоко продаєте? Нам ваші сусіди сказали. Віра Іванівна побачила молодого чоловіка, що…