Співробітниця розповіла. Її знайомий на вихідних їздив з дитиною у справах. По дорозі підібрав колегу, тому терміново кудись їхати треба було.
І малюк раптом заканючив, хоч і сидів на самому безпечному, здавалося б, місці, позаду за спиною водія – пересісти хочу, і все тут!
Пересадив хлопець дитину, знайомого на те місце за собою посадив і поїхали вони далі. А далі, а далі.
Як каже хлопець-водій: – нічого не розумію, місце рівне, машина – супер, як ніби стовп переді мною!
Отямився, машина стукнута, сам живий і малюк теж, а той знайомий, якого підібрали – не вдалося його врятувати.
Ось що це, як це, не пояснити. А у того чоловіка залишилися четверо дітей.
Після безсонної практично цієї ночі сниться хлопцеві-водієві сон: його знайомий щулиться, і питає здивовано: – я так і нічого не зрозумів, що ж сталося? І чому мені холодно?
Хлопець йому відповідає:
– Так тебе вже в живих немає, тому і холодно.
А той йому сумно:
– Так що мене в живих немає, я вже зрозумів, як це сталося – ніяк не розумію. І жінка де? Де жінка?
Яка жінка, спочатку не зрозуміли, а потім згадали, що дружина водія хотіла з ними їхати, а потім передумала, до мами пішла.
