Один із дивних випадків, які бувають в дорозі стався з моїм знайомим, малюк, який їхав з ним в машині дивом врятувався

Співробітниця розповіла. Її знайомий на вихідних їздив з дитиною у справах. По дорозі підібрав колегу, тому терміново кудись їхати треба було.

І малюк раптом заканючив, хоч і сидів на самому безпечному, здавалося б, місці, позаду за спиною водія – пересісти хочу, і все тут!

Пересадив хлопець дитину, знайомого на те місце за собою посадив і поїхали вони далі. А далі, а далі.

Як каже хлопець-водій: – нічого не розумію, місце рівне, машина – супер, як ніби стовп переді мною!

Отямився, машина стукнута, сам живий і малюк теж, а той знайомий, якого підібрали – не вдалося його врятувати.

Ось що це, як це, не пояснити. А у того чоловіка залишилися четверо дітей.

Після безсонної практично цієї ночі сниться хлопцеві-водієві сон: його знайомий щулиться, і питає здивовано: – я так і нічого не зрозумів, що ж сталося? І чому мені холодно?

Хлопець йому відповідає:

– Так тебе вже в живих немає, тому і холодно.

А той йому сумно:

– Так що мене в живих немає, я вже зрозумів, як це сталося – ніяк не розумію. І жінка де? Де жінка?

Яка жінка, спочатку не зрозуміли, а потім згадали, що дружина водія хотіла з ними їхати, а потім передумала, до мами пішла.

Author

Recent Posts

— Ти серйозно порівнюєш свої помідорчики з моїми вкладеннями?

Ірина нервово перебирала чотки з дерев’яних намистин — подарунок доньки з Балі. Тридцять п’ять років…

9 години ago

Мабуть, цей чоловік у минулому був кимось значущим

— Заїдьмо до церкви, — запропонувала Поліна. Вадим подивився на дружину й усміхнувся. Вони були…

10 години ago

– Що, вдома їжі не вистачає? – Глузували однокласники

У їдальні ліцею №6 завжди було чутно запах горохового супу, що підгорів, і зачерствілих скоринок…

13 години ago

– Як це – на вихід? Чому? Я ще не обідав! А часу – вже четверта! – Бурмотів зрадник

- Треба бути терпиміше, Оленко! - пролунав у слухавці вкрадливий голос свекрухи. - Терпиміші -…

16 години ago

Як же віддати дитину, якщо вона рідна, адже цілих дев’ять місяців носила її під серцем? Але Ірина лише відмахувалась: «Я вже думаю, що це не дитина, а хороші гроші»

Тамара Іванівна повільно йшла вздовж стелажів величезного супермаркету, розглядаючи полиці з різноколірними упаковками. Вона ходила…

17 години ago