Я зустрічаюся і живу з чоловіком, у якого від першого шлюбу є дитина.
Справа в тому, що це був для нього довгожданий первісток. Але склалося так, що після кілька років відносин, шлюб розвалився – вони розлучилися. Дружина налаштовує дитину проти батька, справа дійшла до того, що син один раз сказав, що у нього з’явився інший батько.
Суть в тому, що мій чоловік дуже емоційно все це переживає, замикається в собі. Розмовляє зі мною на тему дитини не охоче. І їдучи з ним проводити час, будь це вечір будні або всі вихідні, він ніби про мене забуває, я на рівні підсвідомості відчуваю, що чоловік від мене віддалився.
Я ні в якому разі його не звинувачую ні в чому. Просто розумію, що мені важко одній з цим справлятися, приймати це його роздвоєння. Але як налаштувати себе і прийняти те, що у нього дійсно є розмежування на – я та син?
