fbpx

Ох, і закохався я у Валентину, яка багато палила, а весь її будинок був забитий тарганами

Це було в 80-ті роки. Я тоді працював друкарем у друкарні. Траплялося працювати і в палітурному цеху. Там ось і познайомився з Валею.

Вона мені відразу сподобалася. Красунею була, курила, але все одно зачепила. Я по натурі дуже влюбливий, і, тому закохався. Нас згуртувало ще прибирання картоплі. Тоді відправляли підприємства своїх представників.

Перед Новим роком я сказав, що приїду до неї додому на свято. Так воно і сталося. І ось 31 грудня в морозний день прикотив в райцентр на автобусі, а далі треба було перейти замерзлу річку.

Добрався благополучно. Подарував подарунки. Через деякий час були розбіжності з місцевим залицяльником. Обійшлося без крові стараннями подруги.

Сам будинок, в якому вона жила, був уже старий, дерев’яний і двоповерховий. У таких будинках найчастіше бувають таргани. Їх то я і виявив в такій великій кількості, що жахнувся спочатку, але потім звик.

Вони повзали по стіні, стелі і падали на наше ліжко, в якому ми милувалися. Зроду нe припускав, щo їх мoжe бути тaк багато. На наступний день поїхав.

Незважаючи на таргани ці, вони мені не завадили кохати свою Валентину. Згодом, ми продовжували зустрічатися у неї в гуртожитку друкарні.

Однак, у мене незабаром захворіла мама, і я поїхав в рідне місто за нею доглядати. Через деякий час вона мене запросила на своє весілля, яке також проходило в гуртожитку.

На весіллі я не пив. Я приїхав попрощатися зі своєю любов’ю. Вона вирішила влаштувати життя своє по-іншому.

Тепер я знаю, як їй було важко розлучатися зі мною. Як вона мене жадібно цілувала при сторонніх людях! Всі почуття свої виплеснула.

Це було несподівано. Не думав, що зі мною їй так буде шкода розлучатися. Я мовчав. Я готовий був з нею одружитися подумки і раніше. Так я її сильно любив.

Не хотів втрачати, але було вже пізно щось змінювати. Пізніше, вона приїжджала з чоловіком і дитиною в моє місто за допомогою в пошуку  житла, a через деякий час поїхали.

З тих пір не знаю нічого про її життя, а кохання залишилося.

Правда, пройшло вже більше 25 років. Тепер, я зрозумів, щo зa кохання треба вміти бoрoтися і треба бути сміливіше з дівчатами.

Related Post

Після того, як я застрягла в ліфті вийшло так, що знайшла нареченогоПісля того, як я застрягла в ліфті вийшло так, що знайшла нареченого

Я зі своїм чоловіком познайомилася випадково. Ми застрягли в ліфті. Були в замкнутому приміщенні майже годину. Чому нас так довго не могли витягти зі звичайного ліфта – до сих пір

facebook