– Олег залицався за мною два роки, квіти, подарунки… яка же дурепа я була, що тікала від нього!

Був 2009 рік, навчалася я тоді в інституті. Навчалася собі, не думала про відносини, тому що весь час була завалена всякими завданнями, та й вважала що мені все це не потрібно, що справляюся з усім сама.

Але … тут нізвідки не візьмись з’явився ВІН. Я його ні разу не бачила, а він виявляв до мене великий інтерес, дарував квіти кур’єрськими службами, тому що я говорила що не хочу з ним бачитися, подарунки, намагався завести зі мною діалог по листуванню, знайти якісь загальні теми, але я вважала що мені це все не потрібно.

Грубила йому, можна сказати посилала відкритим текстом. Час минав, а він не здавався, придумував нові способи щоб мене потішити. У такому режимі пройшло 2 роки, а він так і не відступив від підкорення мене.

В якийсь момент я усвідомила, а що якщо йому набридне доглядати за мною і він буде залицятися до іншої дівчини і погодилася з ним побачитися.

Ми відмінно провели час, подружилися і наше спілкування в корені змінилося, таких чоловіків я не зустрічала за все життя. Дбайливий, добрий, чарівний.

З ним я відчула себе як за кам’яною стіною, за якою нічого не страшно і всі біди ні по чому. І ось, коли він мені спонтанно подарував черговий подарунок, розкриваючи який я і подумати не могла що там знаходиться -обручку.

Я звичайно ж йому відповіла ТАК, і до сих пір ні про що не шкодую, крім втраченого часу і його нервів поки він домагався мене. Придивіться до своїх залицяльників, дівчата, може бути через свої забобони ви втрачаєте своє щастя)