– Навіть не віриться, що у нас тепер власне житло, – Оля складала речі у велику сумку. У коридорі вже стояли коробки з посудом та взуттям.
– Бабуся твоя така партизанка, ні слова не сказала, що напише заповіт на тебе і твою маму.
– Я теж здивувався. Вона взагалі про заповіт нічого не говорила. Я так і думав, що квартира дістанеться мамі. А тут на тобі такий сюрприз! Бабусю, звичайно, шкода, вона дуже добра була, але я радий, що наша Оленка з’явиться не в орендованій квартирі, – Олег підійшов до дружини та поклав руку на живіт. – Ти розумієш, дочко, що ми їдемо у свою власну квартиру?
– Думаю, їй там дуже сподобається, – посміхнулася Оля. – Ти знаєш, Олежко, я ще здивувалася тому, що Зоя Семенівна без жодних умов дозволила нам жити у вашій квартирі та навіть користуватися її кімнатою. Адже вона завжди мене недолюблювала.
– Кинь, Олю, вона ж розуміє, що скоро ти подаруєш їй онучку. Тільки за це вона має бути тобі вдячна. А що щодо її безкорисливості, то я обіцяв зробити ремонт за свій рахунок у всій квартирі, в тому числі й на її половині. Тож вона дуже задоволена. До того ж на мою думку, у неї завівся якийсь кавалер. Вона, звичайно, не зізнається, але я ж свою матір знаю як облуплену. Не дарма вона почала по салонах краси бігати та обличчя мазати.
– Ах, ось у чому справа! – засміялася дружина. – Значить, я її кавалера бачила, вони під ручку ходили в парку. Зоя Семенівна, коли побачила мене, почервоніла і сказала, що це її колишній учень.
– Ось як? Мамусю на молоденьких потягнуло? Це в її дусі, вона і сама виглядає молодшою за свої 55.
– Ти так спокійно говориш про це, Олеже!
– А що таке? З батьком вона давно розлучилася. Має вона право на своє особисте життя.
Зоя Семенівна розквітла та помолодшала. Іноді вона забігала до квартири, де жила сім’я сина, няньчилась з маленькою Оленкою і знову йшла, загадково посміхаючись.
Але через деякий час вона зателефонувала до Олега і попросила приїхати до неї. Прямо з порога вона, ковтаючи сльози, кинулась до сина.
– Олеже, я не знаю, що робити. Все було так чудово, що я навіть не помітила, як потрапила в халепу.
– Що сталося? Ти захворіла? – злякався син.
– Ні, я здорова. Річ у тім, що я познайомилася з чоловіком, він молодший за мене на 15 років. Ігор бізнесмен. Він так гарно залицявся до мене, навіть пропонував одружитися. Каблучку мені подарував із величезним діамантом. Але в нього почалися якісь проблеми з бізнесом, і я сама запропонувала взяти для нього кредит на моє ім’я. Він відмовлявся, тільки я наполягла. Мені хотілося допомогти йому, тим більше, що я сподівалася, що скоро ми одружимося. Потім він поїхав по роботі та зник. На дзвінки не відповідає, а мені почали надзвонювати з банку. Виявилося, що він заплатив лише один раз, і на мені тепер висить величезний борг. А цей кредит я взяла під заставу квартири. Олегу, що мені робити?
Олег опустився на стілець.
– Про яку суму йдеться? – спитав він, пильно подивившись на матір.
Зоя Семенівна витягла з шухляди папери та подала синові.
– Ого, – свиснув він, – багато! Стривай, ти сказала, що він подарував тобі дорогу каблучку. Чи не хочеш її продати та покрити хоч частину боргу?
– Хочу, я навіть ходила до ювеліра. Каблучка виявилась дешевою підробкою.
– Хм. Потрібно написати заяву у поліцію про шахрайство. Вони знайдуть цього Ігоря і стягнуть із нього гроші.
– Ти думаєш, я не додумалася звернутися до поліції?! Там мені прямим текстом сказали, щоб не розраховувала на це. Адже я навіть його паспорт не бачила, напевно, він назвався вигаданим ім’ям. Коротше, Олеже, мені потрібні гроші.
– Мамо, я б і радий допомогти, але я таких грошей і в руках ніколи не тримав.
– Я спочатку хотіла продати свою частку у нашій спільній квартирі, але це буде невигідно. До того ж потрібно буде сплачувати податок із продажу. Якщо ти прямо зараз не викупиш мою частку, то я продам свою однокімнатну і переїду жити до вас.
– Мамо, я спробую взяти іпотеку, але, боюсь, з моїм неофіційним доходом, мені ніхто таку суму не дасть.
– Тоді звільняйте мою кімнату, я почну перевозити речі.
Зоя Семенівна переїхала до сина, продала свою квартиру та розплатилася з боргами. Після зради коханої людини вона вся поникла. У сім’ї сина її все дратувало.
Молода невістка здавалася негосподарською та дурною. Внучка Оленка була галасливою та невихованою. Син, замість того, щоб стати на бік матері, заступався за дружину та доньку.
Помучившись кілька місяців і виснаживши нерви й собі, і сім’ї сина, Зоя Семенівна безапеляційно заявила:
– Все, годі! У своїй квартирі я житиму сама. Вимітайтеся!
– Що це за новини? – обурився Олег. – Ти забула, що половина квартири належить мені?
– По-твоєму, я не заслужила на те, щоб на пенсії пожити на своє задоволення? Ось доживеш до моїх років, зрозумієш, що людині в моєму віці потрібні спокій і тиша, а не цей “цирк”, який ви тут влаштували.
– Мамо, який у тебе вік? Ти нещодавно збиралася заміж, а тепер раптом згадала, що пенсіонерка.
– Нормальний син не став би матері нагадувати про це. Я все сказала, якщо не дасте мені спокою, то я вам влаштую веселе життя!
Після того, як мати чула будь-який шум почала кидатися з кулаками на Олю і навіть на Оленку, Олег орендував квартиру і перевіз туди родину.
Жити під одним дахом із матір’ю було неможливо. До того ж вони чекали на другу дитину.
На той час Олег влаштувався працювати з офіційною зарплатою. Він виставив свою частку у квартирі на продаж, спочатку запропонувавши викупити її матері. Та тільки посміялася і вигнала його геть.
Вона сподівалася, що син не наважиться підселити до неї чужих людей. Сам Олег не горів бажанням завдавати матері неприємностей, але оскільки вона не хотіла йти на контакт, то він повідомив її про продаж квартири письмово.
Лист Зоя Семенівна теж проігнорувала.
Свою частку Олег продав дуже неприязним людям, вони явно були не при собі. Щоб вселитись у квартиру, їм знадобилася допомога поліції. Тепер Зоя Семенівна живе з чужими людьми, боячись зайвий раз вийти зі своєї кімнати.
У Олега з Олею з’явився син Олексій. Вони взяли в іпотеку 3-кімнатну квартиру у передмісті. З матір’ю Олег більше не спілкується. Вона скаржиться всім, якого невдячного сина вона виростила.
Ставте вподобайки та пишіть коментарі, що думаєте з цього приводу?
