У мене в школі була вчителька музики, таких ще називають “стара діва”. Заміж вийти мріяла просто запекло, але ніхто не брав. Одягалася вона зовсім не так, як інші педагоги, віддавала перевагу червоному кольору в одязі, туфлі на височенних шпильках, прикраси дуже любила, злегка зловживала косметикою.
Потім вона зустрічалася із батьком мого однокласника. Батько однокласника був порядним, проте він із вчителькою крутив, а навіть конспірації нормальної при цьому не придумав, забирав її після уроків на очах у всієї школи, уявляю як його дружина бідна мучилася.
Якось у нас хтось у класі похвалився, що неподалік від нас є село, в якому живе чернець. Цей чернець пішов з монастиря і оселився в селі, але приймає охочих і наче зціляє людей.
А я вже багато років страждала на сильні головні болі (застудила трійковий нерв), ліки які тільки не пила, в санаторій мене батьки возили, без пуття.
Я мамі про цього ченця розповіла. Ми вирішили до нього з’їздити. У суботу тато нас повіз, а у ченця виявилася черга. Кого Ви думаєте, ми там зустріли? Мою вчительку музики. Мама з нею розговорилася, виявилося Ніна Андріївна приїхала знімати вінок безшлюбності.
Десь через два місяці після того, як ми були у ченця всі у школі знали, що Ніна Андріївна скоро звільниться, бо виходить заміж за іноземця. Вона була на дні народження у двоюрідного брата в ресторані і там познайомилася з чоловіком, у них почалися романтичні стосунки і він покликав її заміж.
Значить, допоміг їй чернець! Батько однокласника, з яким вона так довго зустрічалася, влаштовував їй скандали мало не в школі. Далі я не знаю, як вони домовилися, але Ніна Андріївна так і не звільнилася, іноземець її, я так зрозуміла, поїхав, а вона далі зустрічалася з татом Славка.
Школу я вже давно закінчила, нещодавно бачила Ніну Андріївну, вона досі незаміжня, але Славік казав, що з його татком вже теж не зустрічається. Ось так жінка втратила через сільського чоловіка перспективного нареченого. Шкода її.
- Господине! Ви молоко продаєте? Нам ваші сусіди сказали. Віра Іванівна побачила молодого чоловіка, що…
— Ставай до плити, гості прокинулися і хочуть гарячого! — грубий поштовх у бік вирвав…
Ніна Петрівна добре пам'ятає день, коли їй довелося вирішувати долю чужої дитини. Була середа, чоловік…
— Льошо, ну ти серйозно? Знову ці твої «звіти до півночі»? — Альона стояла у…
Галя побачила світло у вікнах ще з повороту на путівець. Володя пригальмував, і вони обоє…
— Антоніно Степанівно, я попросив би вас вийти, — нотаріус закрив теку і подивився на…