Оля народилася в сім’ї військових, тато дослужився до полковника, мама займалася лише вихованням дочки, оскільки при постійних переїздах важко знайти роботу.
Сім’я жила дружно і дочка завжди знала, що тато з мамою люблять одне одного. І Оля мріяла насамперед про сімейне щастя, а не про кар’єру. Мріяла зустріти своє кохання.
Оля закінчила школу, вступила до інституту на улюблену спеціальність, з червоним дипломом закінчила навчання, але своє кохання в альма-матер не зустріла. Після інституту довго майнула пошуками роботи, а потім влаштувалася на роботу у військову частину.
І там, серед такої великої кількості справжніх чоловіків, її кохання так і не знайшлося. А потім на весіллі у друзів Оля познайомилася з Ним. Не те щоб красень, але такий чарівний, такий дотепний, такий уважний і дбайливий. Не минуло й три роки, як стали жити молоді люди разом, жити цивільним шлюбом.
Оскільки у Сергія не було свого житла, жити стали вдома в Олі, разом з мамою. Громадянська теща намагалася перетворити життя молодих на ідилію: поки Оля з Сергієм були на роботі, мама і прибирала в будинку, і готувала, і стирала, як кажуть, повний пансіон.
Але Сергій мріяв про своє житло. Оскільки Оля вже пішла з військової частини та відкрила свою справу, яка приносила нормальний прибуток, то можливість відкладати на квартиру у них була.
Коли купували квартиру, Оля зайнята бізнесом повністю доручила покупку та оформлення Сергію. Але переїхати в нову квартиру їй так і не вдалося: через кілька днів після остаточного оформлення документів Сергій від неї пішов.
І не просто пішов, а пішов не красиво. Квартиру він оформив лише на себе, а оскільки вони перебували у цивільному шлюбі, а не в законному, то Оля опинилася «у прольоті».
Для неї вчинок коханого був таким стресом, що вона ледь не накоїла дурниць. Але час лікує, і Оля вирішила знову шукати своє щастя. Тільки цього разу не в рідному місті, а закордоном.
Виїхала в Іспанію на заробітки, там шукала не таку роботу, щоб грошей більше заробити, а таку, щоб більше з людьми спілкуватися, старанно вчила іспанську.
І все-таки зустріло своє кохання. Додому Оля так більше й не поверталася, вийшла в Іспанії заміж, отримала громадянство, мати продала квартиру тут і поїхала до дочки, сподівається, що історія життя її дочки стане наочним прикладом для інших дівчат, які живуть цивільним шлюбом.
Бабуся ще після того, як не стало батьків однозначно позначила мені свою позицію – я…
Я розумію, що не маю права вимагати свій подарунок назад, то в мене була істерика…
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…
Я дуже рада, що мама зважилася у свої сорок вісім років почати все з чистого…
Моя сестра минулого року отримала цікаву пропозицію щодо роботи та поїхала за контрактом на чотири…