Переїхати в нову квартиру Олі так і не вдалося: через кілька днів після остаточного оформлення документів Сергій від неї пішов.

Оля народилася в сім’ї військових, тато дослужився до полковника, мама займалася лише вихованням дочки, оскільки при постійних переїздах важко знайти роботу.

Сім’я жила дружно і дочка завжди знала, що тато з мамою люблять одне одного. І Оля мріяла насамперед про сімейне щастя, а не про кар’єру. Мріяла зустріти своє кохання.

Оля закінчила школу, вступила до інституту на улюблену спеціальність, з червоним дипломом закінчила навчання, але своє кохання в альма-матер не зустріла. Після інституту довго майнула пошуками роботи, а потім влаштувалася на роботу у військову частину.

І там, серед такої великої кількості справжніх чоловіків, її кохання так і не знайшлося. А потім на весіллі у друзів Оля познайомилася з Ним. Не те щоб красень, але такий чарівний, такий дотепний, такий уважний і дбайливий. Не минуло й три роки, як стали жити молоді люди разом, жити цивільним шлюбом.

Оскільки у Сергія не було свого житла, жити стали вдома в Олі, разом з мамою. Громадянська теща намагалася перетворити життя молодих на ідилію: поки Оля з Сергієм були на роботі, мама і прибирала в будинку, і готувала, і стирала, як кажуть, повний пансіон.

Але Сергій мріяв про своє житло. Оскільки Оля вже пішла з військової частини та відкрила свою справу, яка приносила нормальний прибуток, то можливість відкладати на квартиру у них була.

Коли купували квартиру, Оля зайнята бізнесом повністю доручила покупку та оформлення Сергію. Але переїхати в нову квартиру їй так і не вдалося: через кілька днів після остаточного оформлення документів Сергій від неї пішов.

І не просто пішов, а пішов не красиво. Квартиру він оформив лише на себе, а оскільки вони перебували у цивільному шлюбі, а не в законному, то Оля опинилася «у прольоті».

Для неї вчинок коханого був таким стресом, що вона ледь не накоїла дурниць. Але час лікує, і Оля вирішила знову шукати своє щастя. Тільки цього разу не в рідному місті, а закордоном.

Виїхала в Іспанію на заробітки, там шукала не таку роботу, щоб грошей більше заробити, а таку, щоб більше з людьми спілкуватися, старанно вчила іспанську.

І все-таки зустріло своє кохання. Додому Оля так більше й не поверталася, вийшла в Іспанії заміж, отримала громадянство, мати продала квартиру тут і поїхала до дочки, сподівається, що історія життя її дочки стане наочним прикладом для інших дівчат, які живуть цивільним шлюбом.