Я працюю на будівництві (не цеглу кладу, звичайно, але термінологію та особливості спілкування з виконробами вивчити довелося). Давно хочу розповісти про наболіле. Нехай моя сповідь і здається дрібною проблемою, але все ж таки виговоритися хочеться.
Позавчора замовила контейнер на чергове будівництво, начебто все нормально. Увечері о пів на восьму дзвінок, натискаю кнопочку «Відповісти», а там: абонент дзвонить Вам по опції «дзвінок коштом друга». Думала, дивно, може, старший син із чужого номера дзвонить, гроші скінчилися чи ще щось. Відповідаю, а там… контейнер міняти приперлися! Водій українською мовою не в зуб ногою, що досить поширене явище, він емігрант. Я через пень-колоду пояснила що і як, доступно все пояснила, повільно.
Спускаюся до охорони і через відеоспостереження за територією спостерігаю за новим ідіотом, що приїхав. Я розумію, жінки іноді право-ліво плутають, але тут випадок явно занедбаний. Водій заїхав на територію сусіднього об’єкту і не може розвернутися, щоб виїхати назад. Як можна переплутати маленькі недобудовані таунхауси та восьмиповерхівки, я не знаю.
Знову дзвонить цей водій і знову «дзвінок коштом друга». Пояснюю йому ще раз, вже на грані, намагаючись не кричати і не нервуватися. Нарешті він до нас доїхав, скинув порожній контейнер, зачепив повний, дивлюся, викидає сміття з контейнера! Дзвоню – трубку не бере. Ось тут уже я вибухнула, зателефонувала диспетчеру і накричала і з приводу їх працівника дурного, і з приводу «дзвінка коштом друга», і щодо суперської обдарованості їхнього персоналу.
Сьогодні було продовження історії. Дзвінок, те ж злощасне прибирання, «дзвінок коштом друга». Інший емігрант, не менш альтернативно обдарований, заблукав і приїхав на будівництво до сусідів. Завтра поїду сварити диспетчера в особливо перекрученій формі, по-повному.
Думаю, що якщо я, жінка, змогла розібратися в особливостях будівництва і здатна швидко і правильно паркуватися в будь-яких умовах, то й хвалені сильні наші чоловіки теж може цьому навчитися. Нехай і не одразу. Головне – простимулювати їх правильно, а для цього найкращий спосіб – гроші, точніше штрафи.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…