Останнім часом мій чоловік почав цікавитися економікою. До цього він не читав книги, а зараз почав купувати різну освітню літературу.
– З цього дня ми заощаджуватимемо газ, світло і воду, – повідомив якось він.
-Ну ось, що знов починається? Знову щось вичитав у своїх книгах з економіки? – Запитала я.
-Так, вичитав, ми маємо берегти ресурси, – відповів він.
Я закотила очі, нічого не сказала, продовжила користуватися світлом, газом та водою, як завжди. Якось я зібралася в душ, але чоловік зупинив мене. Потім набрав у таз воду і сказав, що я митимуся в цьому тазі. Який жах!
-Якщо це жарт, то він дуже невдалий, – відповіла я.
-Це не жарт, я тобі сказав, що ми заощаджуватимемо! Ось тазик із водою, мийся в ньому! – відрізав він.
-Але мені не вистачить цієї води, навіть щоб голову помити, а ще мені потрібно робити всякі маски для обличчя і таке інше, – відповіла я.
-Зробиш свої маски іншим разом, я все сказав!
Я демонстративно вилила тазик із водою в унітаз. Чоловік був просто в сказі, сказав, що за комуналку більше не платитиме.
Ага, звісно, куди він подінеться?! Я нічого не маю проти економії, але його методи надто радикальні. Я не почала танцювати під його дудку, хай на собі економить, раз йому так хочеться.
Що це за кам’яний вік, я молода жінка яка хоче привести себе до ладу, для цього потрібні ресурси в тому числі вода, світло та газ. Нехай на роботу пішки ходить, а то бензин це теж ресурс. Я вважаю що економія повинна бути адекватною.
