Я нещодавно вийшла заміж. У нас із чоловіком ще немає дітей, але ми не поспішаємо з цим питанням.
Натомість мій брат уже чекає народження другого сина. Оскільки сім’я брата збільшувалася, його зарплатні ні на що не вистачало, тому він почав працювати далекобійником.
Вже перед самими пологами брат повинен був бути вдома, щоб приглянути за старшим трирічним Сашою. Його дружину Аню ще за тиждень до пологів поклали до лікарні на збереження.
Оскільки я ніде не працюю, брат звернувся до мене за допомогою. Він попросив, щоб я декілька днів приходила до нього та допомагала у догляді за Сашою.
Я не могла відмовитись. Все-таки ми не чужі люди.На третій день ще о 7 годині ранку продзвенів дзвінок у двері.– Наташка, виручай, – прямо з порогу вигукнув брат Микола.
– Мені тут підвернувся невеличкий підробіток, тому потрібно, щоб ти приглянула за Сашою хоча б тиждень. Я повернуся до виписки Ані з пологового будинку. Тоді й заберу сина. Ось тобі гроші на утримання Саші.
Заодно потренуєшся.Мені було нікуди діватись. Він же мій брат. Я чудово розуміла, що він хапається за будь-який заробіток. Гроші я брати не хотіла, але Микола настояв на своєму.З Сашою ми швидко потоваришували.
Він слухняний хлопчик. Брат залишив цілих 5 тисяч гривень на декілька тижнів. Звісно, це велика сума. З них я на харчування племінника витратила 1 тисячу гривень.
Коли Аня народила, я пішла її навідати та дізналася, що на виписку у неї взагалі немає ніяких речей для дитини. Я їй розповіла, що брат залишив мені гроші, тому я куплю все необхідне на виписку, підгузки та суміш для харчування, бо в Ані не вистачало молока.
Загалом на новонародженого я витратила 2 тисячі гривень. Решту, що в мене залишилася, я віддала братові, коли він повернувся.Після виписки з пологового будинку молоді батьки запросили на обід, щоб в тісному колі відсвяткувати поповнення сім’ї.
Коли чоловіки трішки випили, брат почав вимагати в мене 3 тисячі гривень. Він говорив, що переплутав купюри, а мав намір дати лише 500 гривень.Завелася суперечка. Мій чоловік почав мене захищати, що вони ледь не побилися.
Що мене найбільше вразило, це те, що Аня мовчки слухала звинувачення про присвоєння мною грошей і підтримувала свого чоловіка.Я не стала продовжувати цю дискусію, забрала чоловіка та пішла звідти геть.
От так і роби рідним добро. Ніколи не оцінять. Після цього випадку брат зовсім перестав зі мною спілкуватися. А я й не засмутилася. Одні проблеми з такими родичами.
