– Почула, як дочка називає мене “старою коровою”. За годину її речі лежали біля дверей
– Ти виганяєш рідну дочку? В положенні?! – Катя стояла у дверях із валізою,
Таких грошей ми не маємо. Але я візьму кредит. Щоправда, мамі не зможу більше допомагати. – Який кредит? Там же ж проценти платити треба. Ми знайдемо гроші, позичимо в друзів. – Не вигадуй, Ларисо. Які друзі? Друзі є, коли в тебе все гаразд. Хочеш дізнатися, хто твій друг, попроси грошей
Лариса поспішала додому. Вона мала хорошу новину для чоловіка, та що там хорошу, просто
– Все! Мій терпець урвався! – Крикнув Максим, як тільки з Анею увійшли до квартири. – Ти колись навчишся тримати язик за зубами? — А що я сказала? – обурилася Аня. — І ти ще питаєш? — промовив Максим з недоброю усмішкою. — Ти, моя люба, вже всі межі перейшла! Виховуватиму тебе!
– Все! Мій терпець урвався! – Крикнув Максим, як тільки з Анею увійшли до
– І ти пішла побачитись з незнайомим мужиком? За номером телефону, який ти знайшла у старому пальті? Я нічого не прогавила? – Марина свердлила Олену поглядом
– Не піду, навіть не вмовляй! Не розумію я твоєї пристрасті копатися у цьому
– Чудово! Тоді завтра Ви приготуєте нам все свіженьке. – Зраділа господиня. – Я? Взагалі-то, я тут гостя! – Образилася Марина Михайлівна. – Так? А поводите себе як господиня!
– Лідо, мама приїжджає! – схвильований Андрій забіжав заскочив на кухню. – Приїжджає і
– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода?  Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються
– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А
– Там у тебе вдома паніка. Мама плаче. – сказала Катя. – Вона мені не мама! Але я знайду свою справжню матір. Я знайду! -Як заклинання повторила Аня
– Я вам точно кажу, вона – ця… прийомна. Подивіться, Кулішови – всі світловолосі,
– Яка поліція, Борю? Через флакон духів? – обурилася свекруха
Майя стояла перед відкритою шафою і перебирала вішаки, на яких висіли її блузки та
— Донечко, тато більше до нас не прийде, він житиме в іншому місці. Потім підростеш і все зрозумієш. А ми поїдемо з тобою до бабусі, там ти підеш до школи. Там велика нова школа, і ти навчатимешся там. Мені потрібен спокій, інакше знову заберуть до лікарні
П’ятирічна Єва прокинулася від того, що у квартирі був якийсь шум, розмови. За вікном
Іро, ти була старшою за мене, а тепер стала старішою. Хоч і всього на кілька років, але… старшою. А я зустрів молоду, гарну, струнку жінку
— Лікарю, скажіть прямо! — голос Ірини тремтів, а пальці так міцно вчепилися в

You cannot copy content of this page