Коли тобі хтось розповідає про те, що чоловік, після стільки років спільного життя раптом закохався в молоденьку і покинувши сім’ю, пішов з дому, ти просто вислуховуєш, співчутливо киваючи, підтакуєш, що так, він негідник такий, невдячний. А про себе думаєш – слава Богу, мій не такий, мій ніколи б так не вчинив
Коли тобі хтось розповідає про те, що чоловік, після стільки років спільного життя раптом
– Вам взагалі нічого робити в цій кімнаті! Якщо Андрій вирішив дати вам притулок, ви могли б розташуватися у вітальні, тоді й диван не довелося б тягати! – У цій кімнаті дітям буде зручніше. А твоє сміття давно треба було викинути! Триста тисяч! Та там від сили на триста гривень
– Катю, тобі треба кидати бухгалтерію та розпочинати свій бізнес. Твої брошки, сережки, кулони
– Негайно вибачся!- Гаркнула мати. – Ні. Досить! Я тридцять вісім років перепрошувала. За те, що не така, як ви хотіли! За те, що не вийшла заміж у двадцять! За те, що будувала кар’єру! За те, що купила цю квартиру сама, без ваших грошей та порад. Досить!
– Ми вже майже на місці! Скоро будемо! Зустрічай! – Прокричала бабуся в трубку
-Не одружуйся, зятьку! Коли Євген вперше почув цю фразу, то подумав, що тесть просто веселун
-Не одружуйся, зятьку! Коли Євген вперше почув цю фразу, то подумав, що тесть просто
-Заходь, Оля, влаштовуйся, будь як вдома, – свекруха широким жестом гостинно обвела навколо себе. -І не забувай, що ти в гостях! -Тихо підхихикнула дочка Світланка, що стояла поруч з нею
-Заходь, Оля, влаштовуйся, будь як вдома, – свекруха широким жестом гостинно обвела навколо себе.
Довіреність на спадок…
– Іринко, у тебе все добре? Я все розумію, що маленька дитина, втрата матері,
– Олег, ти розумієш, що мама твоя це навмисне зробила? Здався їй хор триста разів, ага! Вона навіть музику ніколи не любила! – Але вона зараз готова куди завгодно ходити, хоч вироби з глини ліпити, аби в неї була відмовка, щоб не сидіти з онуками. Мовляв, не взяли мене на море – тепер порайтеся з дітьми самі
– Олеже, – мама була не в захваті від того, що дізналася, – як
‐ А можна було б і з ікрою! Діти люблять
Катя раділа переїзду в новий будинок. Три роки будівництва. Постійні поїздки на будівництво, контроль,
– Це… шлюбний контракт? – Здивовано запитала я. – Ну… типу того, – обізвався Ігор. – Якщо хтось із нас двох… Ну, ти розумієш… зрадить… І він виразно глянув на мене. – Він втрачає всі права на майно. Справедливо ж, правда?
– Я не зраджував тобі! – злякано вигукнув Ігор. – Ти все вигадуєш! Замість
– Ти хто така? Сьогодні дружина, а завтра – ніхто! – Квартири нині дорогі, щоб їх на всяких вертихвісток оформляти! При розлученні все навпіл ділити довелося б, а так – це моє і ти звідси ні гривні не отримаєш
Я сиджу на кухні нашої орендованої квартири. Шпалери тут відійшли ще за царя Панька,

You cannot copy content of this page