– Недолуга, мати плаче через тебе! У неї слабке здоров’я, а в тебе замість серця – касовий апарат! – Славко репетував так натхненно, що мало не проковтнув власну краватку
– Недолуга, мати плаче через тебе! У неї слабке здоров’я, а в тебе замість
– Ти егоїстка, Аріно! Мені однушку відписали, стару, без ремонту! А ти собі троячку в новобудові купила! З оздобленням! І ти мені тут про справедливість розповідаєш? – Репетувала сестра
– Ліно, приїжджайте завтра до нас на новосілля, – радісно повідомила Аріна. – Ми
– Тобі нагадати, хто тут господиня? – сказала я чоловікові, коли він покликав до нас у дім свою рідню
– Рито, сьогодні Василь з дружиною прийдуть. На вечерю. Я тебе благаю, не треба
– Віка, ти з мене знущаєшся? Так? Що я тобі казала? Га? – свекруха підлетіла до Вікторії й вихопила у неї з рук флакончик із духами
– Віка, ти з мене знущаєшся? Так? Що я тобі казала? Га? – свекруха
А жінка в хаті на що? Щоб на килимку для краси стояти?
Ольга стояла на порозі з важкою сумкою на плечі та пакетом молока, який аж
«Ми з мамою вже все вирішили,» – кинув Микола, наче розповідав про погоду. Ці слова пронизали повітря, і Катя відчула, як її серце завмерло.
«Ми з мамою вже все вирішили,» – кинув Микола, наче розповідав про погоду. Ці
Мені сімдесят чотири. Вік, коли вже не дивишся вперед, а згадуєш минуле. І ось я стояла, притулившись до холодного скла, і розуміла – настав час розповісти. Не Максимові, ні. Собі, мабуть
Максим якраз вивантажував важкі пакети з машини, а я, як завжди, стояла біля вікна,
Аллочка завжди виділялася, завжди знала, що вона хоче, на відміну від молодшої сестри своєї. А Таня твоя ледве закінчила технікум. І працює швачкою на фабриці, ну є різниця – швачка чи банківський працівник?
– Вікторе, радість же ж яка! Аллочка приїжджає через тиждень, ти уявляєш! Ми з
– Сашко, синку, привіт! Як у тебе справи, розкажи… – але Валентина Ігорівна не встигла договорити. – Так Привіт. Я зараз зайнятий, потім передзвоню, – Олександр хотів покласти слухавку, але мама хотіла поговорити із сином – Сашко … – несміливо сказала вона. – Але ти мені не передзвонив минулого разу …
Олександр штовхнув важкі дерев’яні двері, і кімнату осяяло вуличним світлом. У цьому будинку час
– Не можеш допомогти сім’ї – шукай собі інше житло! – Незворушно гаркнув син
– Мамо, ну яка відмова? Тобі сто відсотків схвалять, я дізнавався. База чиста, пенсія

You cannot copy content of this page