-Ти там поприбирай, потім зустрінеш батька і їдь до нього на якийсь час, він звик до своєї квартири, не сюди ж його перевозити. Поживи там, поки він відійде трохи
Тетяна приготувала сніданок, почала накривати на стіл і як завжди віддано дивилася на чоловіка,
Мурчик зник
— Наталю, ти вдома? — Ігор влетів у квартиру й завмер, коли побачив дружину
– Ти ж, люба, у його квартирі просто квартирантка! Нема чого вдавати з себе господиню, – свекруха ще не знала, що синочок обвів її навколо пальця
– То це ти і є та Віра? – вигукнула незнайомка з прищуром, оглядаючи
– Якщо ти вийдеш на роботу, додому не повертайся! – Ігор жбурнув портфель на підлогу так, що блискавка  тріснула. – Я забороняю!
– Якщо ти вийдеш на роботу, додому не повертайся! – Ігор жбурнув портфель на
– Та як так! Чотири кімнати в мене, а ви на орендованій живете! Що люди скажуть! Я все життя для сина намагалася, для онуків. Коли вже в мене онуки будуть? Не правильна в тебе дружина, синку!
Катерина готувала вечерю. Чоловік вже мав повернутися, але його все не було. З’явився він
Оксані чоловік давав гроші лише на конкретні речі. Треба було підійти, запитати, попросити, пояснити, навіщо це потрібне. І тільки потім, можливо, він погодиться…
Оксані чоловік давав гроші лише на конкретні речі. Треба було підійти, запитати, попросити, пояснити,
– Подумаєш, радість велика! Стара однокімнатна квартира, як сама бабуся, царство їй небесне! І барахла купа
Увечері Оксані зателефонувала найкраща подруга Катя і напросилася в гості. Батьки були у від’їзді,
– Ой, господи. Ну, подумаєш, пралка зламалася. Раніше руками прали і не скаржилися! Ось ви молодь зніжена, все вам подавай нове та автоматичне! Ми ось свого часу кип’ятили білизну, а воду тягали з колонки і не нили!
– Тобто на новий кондиціонер у вас гроші є, а на мій кредит –
– Сергію, – умовляла його Оксана. – Не йди! Нам дітей ще ростити треба. Ну, заради дітей не йди!
Сергій гордо збирав свої речі. Він йшов від дружини, з якою прожив 15 років.
-Я хочу зробити тест – якщо Даша справді моя – я заберу її. -Бери хоч зараз, бо плутається під ногами – набридло, годувати треба, одягати треба, я собі розслабитися часом не купую, щоб їй поїсти щось купити. Таке життя… Дай грошей, Мишко, га
Рита збиралася на роботу. Вона швидко приготувала чоловікові бутерброди, загорнула у фольгу і поклала

You cannot copy content of this page