Життєві історії 0
— Дача ж твоя — отже, й частування на тобі!
Марина стояла біля вікна й дивилася, як ранкове світло ллється на яблуні в саду.
Життєві історії 0
Ганна Павлівна провела рукою по гладкій поверхні п’яти щільних конвертів, що лежали перед нею на столі. – Я не зачитуватиму вам довгих юридичних формулювань, – її голос пролунав несподівано твердо і ясно. – Я вирішила зробити простіше. – Для кожного з вас є персональне послання. Моя остання воля! – Від побаченого в конвертах діти остовпіли…
– Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч за годину. У центрі! Розумієш? Ольга
Життєві історії 0
— Ми, купимо вам квартиру, – сказала нам із нареченим перед весіллям свекруха, – трикімнатну, у гарному районі. Але тільки з умовою, що у вас буде контракт. Сама зрозумій, скільки зараз розлучень, ми будемо вкладатися, а потім що?
— Ми, купимо вам квартиру, – сказала нам із нареченим перед весіллям свекруха, –
Життєві історії 0
– Бабуля, вам в інший відділ! – Посміювалися молоді працівники з нової співробітниці. Вони й не знали, що вона купила їхню компанію…
– Ви до кого? – кинув хлопець за стійкою, не відриваючи погляду від свого
Життєві історії 0
–  Мамо, я з дороги, а ти на мене одразу зі своєю чистотою нападаєш! Я втомлена, голодна. – Ой, господи! Ну давай зараз нагодую, а потім – за прибирання, – мати закотила очі так, ніби дочка вимагала розстелити перед нею килимову доріжку…
– Аліна, ти взагалі в собі?! І де батько, цей старий нероба? Ось напишу
Життєві історії 0
– Ти таки вирішив одружитися? Не чекала від тебе такої дурниці, – сказала мати
– Марку, мені не сподобалася та дівчина, яку ти вчора привів до нас додому,
Життєві історії 0
Дуже сподіваюся, що після весілля твій скупий Вадим виявиться п
Наталя переглядала сайти весільних суконь. Цього разу Вадим точно зробить їй пропозицію. Три роки
Життєві історії 0
– Мамо, розлучися з ним. Мені вже друзі кажуть, що наш батько гуляє з доступними жінками. Думаєш, мені це приємно чути?
Антоніна стояла перед могилою Антона. «А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на
Життєві історії 0
Через тиждень, як мене не стане, прийде до дверей білий кіт. Впусти його, він щастя принесе! – наказав Іван
Через тиждень, як мене не стане, прийде до дверей білий кіт. Впусти його, він
Життєві історії 0
Свекруха не любила свою невістку, доки нова не з’явилася…
Єлизавета Іванівна плакала на весіллі сина: не таку невістку вона хотіла. І скільки вона

You cannot copy content of this page