Життєві історії 0
– Коротше, – суворо вимовила Ірина. – Речі зібрано – прошу на вихід. – Тобі пощастило, що це не моя квартира, – сказав Семен. – Тоді зараз збиратися і йти довелося б тобі, а не мені. – Зате тобі в коханні пощастило
Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час з вітальні,
Життєві історії 0
Марина щодня твердила чоловікові, щоб він її кинув. І щодня він називав її дурепою, тільки міцніше притискаючи до себе
Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала
Життєві історії 0
Біда в нас, Настя, сталася. Велика. Доньки нашої Ганнусі через нього не стало
– Скоро пів року, як не стало Віктора. Потрібно все-таки зібратися з силами та
Життєві історії 0
Я теж твоя дочка, мамо, кричало все всередині, наздожени, обійми, хоча б обдури … Я вдам, що повірила, я погріюсь трохи в променях, хоч і вдаваного, але материнського кохання…
– Лілю, ви ж сестри! Ти що? Мама вичікувально дивилася на Лілю, змушуючи поглядом
Життєві історії 0
– Що? Вона на яхті за твої гроші, а ми тут із її дітьми вовтузимося? Ти сам про що думав, коли давав їй гроші? Якщо так, то завтра я з нашими дітьми їду на екскурсію, а ти розважай своїх племінників сам!
Михайло розмовляв по телефону. Олена відразу зрозуміла з ким. Сестричка! Звичайно, знову ця Іринка.
Життєві історії 0
Нарешті чоловік вирішив поїхати в Польщу на заробітки, робота там є завжди, знайомий його поїхав, та повідомив, що Олексій теж може приїхати. Оксана зраділа: – Давай, їдь, хоч заробиш, бо в сина вже дитина народилася, наш онучок, теж треба чимось допомогти їм.
Оксана в молодості була симпатичною та стрункою. Їй довелося вибирати собі чоловіка, бо Михайло
Життєві історії 0
–  Знаєш, Насте, – почала Тетяна вкрадливо, – ти щоразу приходиш на все готове! У чужу квартиру, за чужий стіл, на організоване кимось свято. І при цьому поводишся так, ніби заплатила за це зі свого гаманця! – Не подобається тобі ікра – не їж! – Хочеш викрутасів – готуй сама. І поради тримай при собі, доки про них не просять. Тому що це хамство, а не ознака смаку!
– Мамо, ти тільки не злись, але Оля знову покликала Настю, – тихо сказав
Життєві історії 0
-Доню, ти не подумай поганого! Я не безпритульний. Звати мене Михайло Семенович. Я приїхав до дочки. Це важко розповідати….
До Нового року залишалося кілька годин. Всі співробітники давно розбіглися додому, але Іру ніхто
Життєві історії 0
– Поганий він зовсім, Антоне. Серце… Лікар сказав – лічені дні. Все кличе тебе, все питає, чи не приїде син? – А як же… він же сказав, що не чекає… – Що чоловік сказав у серцях – одне, а що на душі – зовсім інше. Ти ж єдиний син…
Антон довго стояв біля вікна потяга, дивився, як мелькають за склом знайомі місця. Он
Життєві історії 0
-А за що саме ти вибачаєшся? – уточнила Тетяна. – За те, що залишив мене? За те, що в тебе навіть не знайшлося сміливості відкрито це мені сказати? Чи за те, що лишив мене заради моєї найкращої подруги?
Таня сиділа на дивані, підібгавши під себе ноги, і читала цікаву книгу. Їй уже

You cannot copy content of this page