Життєві історії 0
– Хочеш я тебе з кимось познайомлю? – запитала Ганну подруга Світлана. – Дивись тільки не закохайся. – А що не можна? Він що, твій хлопець?
– Хочеш я тебе з кимось познайомлю? – запитала Ганну подруга Світлана. – Дивись
Життєві історії 0
Сорок років мати і слова впоперек не сказала, а потім син почув: – Я на боці справедливості! – І образився
Телевізор стояв на тумбочці, великий, плоский, і Зінаїда Василівна дивилася на нього з побоюванням,
Життєві історії 0
– Чоловік тишком-нишком купив п’ять квитків замість трьох. На курорті я зачинила двері таксі і поїхала в інший готель. Бачили б ви його очі в цей момент…
– Це взагалі не обговорюється, – спокійно сказав Андрій тоном, який не підлягає запереченню.
Життєві історії 0
– Мамо, ну я по твоїх очах бачу, що ти не рада? Ти що, думала, що я, як і ти, все життя одна буду? – здивувалася Марина. – Ну ти начебто сама так говорила? – нагадала Надія Іванівна
За сніданком Марина просто здивувала Надію Іванівну своєю заявою, запитавши єлейним голоском: – Мамо,
Життєві історії 0
– Ти що, серйозно, мамо? Віддати в село дитину? Та я тут місця собі не знаходитиму
Валя, переживаючи, набирала номер телефону своєї матері Тамари Іванівни. – Матусю, Маринка знову заслабла…
Життєві історії 0
– А ти впевнена, що кохана твоя онука нам з тобою рідна? – Знаєш, сину, розлюбити дитину просто так по клацанню теж не можна
Сину Ганни Петрівни Андрію не вдалося пожити у першому шлюбі. Чесно кажучи, Ганна Петрівна
Життєві історії 0
– Він фанат, уболівальник! Його підтримувати треба! Він же не гуляє. Тільки друзі, старі та вірні
Марія повернулася додому і побачила ту саму картину. Компанія чоловіка розташувалася у кімнаті перед
Життєві історії 0
– Думаєш, виставиш мене – і все у шоколаді будете? Та кому буде потрібна з двома причепами твоя мавпа?! – Ану пішов геть! – Ганна Вікторівна перегородила йому шлях. – Пішов геть із моєї землі, поки я собак не спустила! – Гаркнула теща
– Ліль, ну ти чого? Я все зрозумів. Квартиру не треба переоформлювати, я не
Життєві історії 0
– Ігорю, – сказала я, – це ж не будинок. Це… сарай! Він нахабно посміхнувся – Аню, – зять уперше назвав мене просто на ім’я, без по батькові, – все, документи підписані. Обмін зареєстровано. Це тепер ваша власність
– Переїдь у село, – сказала дочка, – а ця квартира нам залишиться. Так
Життєві історії 0
– Якщо ваш син так і не надумав на мені одружитися, навіть незважаючи на те, що я народила йому дочку – виховуйте Віру самі. Мені ще особисте життя треба влаштовувати, а з дитиною це дуже проблематично
– Ось, забирайте! – Ніна підвела однорічну дочку до здивованої від такого нахабства жінки.

You cannot copy content of this page